Google Scholar
ORCID
Reut_A@ukr.net

Основні напрями досліджень:

● вивчення проблем якості життя, диференціації та бідності населення України (зокрема таких її проявів як медична та енергетична бідність).
● дослідження ефективності функціонування системи соціальної допомоги та її впливу на ситуацію з бідністю в країні.
● розробка механізмів та рекомендацій з формування і вдосконалення напрямків державної соціальної політики, зокрема, у галузі соціальної допомоги на основі мікроімітаційного моделювання.

В останні роки наукові інтереси були зосереджені на:
● вивченні моделей поведінки населення в системі соціальної підтримки, а також їх трансформації в кризових умовах (на прикладі, СOVID-19 та війни в Україні);
● оцінці ефективності програм соціальної підтримки в частині забезпечення доступності населення до медичних послуг та запобігання медичній бідності під час двох хвиль пандемії;
● аналізі житлових проблем, що постали перед вимушеними переселенцями в наслідок війни, і визначенні ролі держави у сприянні їх вирішенню.

Основні наукові результати діяльності:

1. «Зростання нерівності та бідності в Україні внаслідок пандемії COVID-19» (2023-2024) – моделювання впливу реалізованих під час двох хвиль пандемії заходів соціальної політики (зокрема в сфері соціальної підтримки, охорони здоров’я та освіти) на нерівність та бідність населення; розробка на основі мікроімітаційного моделювання пропозицій щодо пом’якшення наслідків катастроф різної природи в частині підтримки найбільш вразливих верств населення та протидії довготривалим негативним впливам на нерівність та бідність.
2. «Поведінкові стратегії домогосподарств в контексті якості життя» (2021-2023) – проаналізовано прояви ірраціонального ставлення людей до соціальної допомоги (насамперед, з точки зору корисності) через призму поведінкових упереджень; ідентифіковано п’ять найбільш характерних поведінкових стратегій українських домогосподарств в сфері соціальної підтримки, визначено оптимальну як з точки зору вигоди для індивіда, так і з позиції соціально-економічної ефективності для держави; виявлено ознаки перерозподілу ваги між окремими упередженнями, що формує нове ставлення людини до економічних, політичних та соціальних змін в державі, і викликає трансформацію поведінкових стратегій щодо соціальної допомоги під час кризових ситуацій (на прикладі всесвітньої пандемії та війни).
3. “Комплексний аналіз робастних профілактичних та адаптивних заходів управління продовольством, енергією, водою та соціальною сферою в умовах системних ризиків та наслідків COVID-19” (2022-2026) – моніторинг соціальних реформ, введених в 2020-2022 роках з метою пом’якшення наслідків коронавірусної кризи та оцінка їх впливу на становище населення; дослідження специфіки формування осередків найвищої вразливості населення до медичної бідності (на основі мікро імітаційного моделювання); дослідження зміни поведінкових стратегій різних соціально-демографічних груп населення щодо реалізації на ринку праці, споживання, заощаджень тощо під впливом COVID-19.
4. «Важелі підвищення якості життя пенсіонерів в умовах демоекономічного дисбалансу» (2022) – проаналізовано та визначено особливості споживчої поведінки щодо непродуктових товарів та послуг серед пенсіонерів; здійснено оцінку наявності «вільних коштів» у бюджетах пенсіонерських домогосподарств та можливості робити заощадження; визначено зміни у споживчій поведінці пенсіонерських домогосподарств в наслідок війни в Україні.
5. «Бідність та нерівні можливості дітей в Україні» (2019-2020) – аналіз та оцінка становища дітей у зоні військового конфлікту; дослідження охоплення сімей з дітьми системою соціального захисту, оцінка ефективності програм соціальної підтримки та їх вплив на запобігання бідності.
6. “Комплексне моделювання управління безпечним використанням продовольчих, водних та енергетичних ресурсів з метою сталого соціального, економічного і екологічного розвитку” (2012-2016) – здійснено моделювання впливу
7. “Проведення дослідження стосовно оцінки ефективності трансформації програми надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям” (2015-2016) – досліджено склад потенційних та фактичних учасників програм з підтримки малозабезпечених/бідних сімей в динаміці та в розрізі основних показників рівня життя; здійснено оцінку взаємозв’язку комплексного показника адресності та інших показників ефективності програми (зокрема рівня охоплення бідного населення, дієвості, помилки включення/виключення); проаналізовано міжнародний досвід практик надання адресної соціальної допомоги нужденним сім’ям та оцінено можливості їх адаптації до українських умов; здійснено побудову перспективних моделей змін у програмі соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям із застосуванням міжнародного досвіду (за такими напрямами: вдосконалення процедури надання допомоги; підвищення рівня забезпечення прожиткового мінімуму, який береться за основу при обчисленні розміру допомоги; інтеграція існуючих програм допомоги, орієнтованих на сім’ї, на базі державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям тощо).
8. “Проведення обстеження домогосподарств щодо доступності субсидій на оплату житлово-комунальних послуг в Україні (2014) – визначення контингенту, який має право, на житлові субсидії, але не звертається за допомогою, побудова соціально-демографічного портрету контингенту, що не отримує субсидій, а також систематизація найпоширеніших причин, якими керуються потенційні реципієнти, що вирішили не звертатися за підтримкою; оцінка їх настанов та орієнтацій у майбутньому; моделювання розміру субсидій, пільг та чисельності потенційних реципієнтів за різними сценаріями підвищення тарифів на ЖКП.

Ключові наукові праці та публікації:

1. Reut, A., Klymenko, Y. (2024). MEDICAL SERVICES ACCESSIBILITY AND THE RISKS OF MEDICAL POVERTY FOR THE UKRAINE POPULATION DURING THE COVID-19 PANDEMIC. In: Zagorodny, A., Bogdanov, V., Zaporozhets, A. (eds) Nexus of Sustainability. Studies in Systems, Decision and Control, vol 559. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-66764-0_12
2. Реут, А., Заяць, В., & Клименко, Ю. (2023). ОЦІНКА ВПЛИВУ COVID-19 НА МОНЕТАРНУ БІДНІСТЬ: ОГЛЯД ОКРЕМИХ ПРАКТИК. Економіка та суспільство, (55). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-55-52
3. Реут, А., & Когатько, Ю. (2022). ЖИТЛОВА ПРОБЛЕМА В УКРАЇНІ НА ТЛІ ВІЙНИ 2022 РОКУ. Демографія та соціальна економіка, 49(3), 123–144. https://doi.org/10.15407/dse2022.03.123
4. Реут, А., & Клименко, Ю. (2022). ВПЛИВ СOVID-19 НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ. Економіка та суспільство, (41). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-41-9
5. Реут, А., & Клименко, Ю. (2021). ОЦІНКА ЗМІН В УМОВАХ ПРОЖИВАННЯ НАСЕЛЕННЯ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ПІСЛЯ РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ ОБЛАСТЕЙ ЗАХІДНОГО ТА ЦЕНТРАЛЬНОГО РЕГІОНІВ). Економіка та суспільство, (32). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-32-97
6. Реут А.Г. НОВІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ  ПІДТРИМКИ  УКРАЇНИ // Вісник  Хмельницького  національного університету. Серія: Економічні науки. 2018. – №5, Т.1. – 320 с. – с. 112-120.http://journals.khnu.km.ua/vestnik/pdf/ekon/pdfbase/2018/VKNU-ES-2018-N5-T1.pdf
7. Реут А.Г. СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ В УКРАЇНІ: ОЦІНКА ТА ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ // Danish Scientific Journal. №17. Vol. 2. København V Denmark. 2018. р. 30-36.https://www.danish-journal.com/wp-content/uploads/2024/03/DSJ_17_2.pdf
8. Реут А.Г. ІНТЕГРАЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГРАМ СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. №4 (103). м. Запоріжжя. 2018. – 225 с. – с. 173-179. http://nbuv.gov.ua/UJRN/drep_2018_4_25
9. Реут, А. (2017). ЕВОЛЮЦІЯ ЖИТЛОВИХ УМОВ ПІД ВПЛИВОМ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН. Демографія та соціальна економіка, 3(31), 174-185. https://dse.org.ua/arhcive/31/14.pdf