СПРАВЖНІ — подія року для CEO та HR
People Management Conference 2025. Люди, які тримають майбутнє
Конференція стане простором, де аналітика, кейси та стратегічні ідеї перетворюються на зрозумілі рішення для HR-директорів, рекрутерів, L&D та T&D лідерів, власників і керівників бізнесів, фахівців з розвитку команд і всіх, хто працює з людським капіталом.
Третє засідання Консультативно-наукової ради Рахункової палати
6 листопада 2025 р. у Президії Національної академії наук України пройшло третє засідання оновленого складу Консультативно-наукової ради Рахункової палати. Окрім членів Ради до зустрічі долучилися також члени Рахункової палати та посадові особи її апарату, представники наукової спільноти, секретаріату Верховної Ради України, Фонду державного майна України, а також міжнародні партнери. У роботі засідання взяли участь також і представники Інституту демографії НАН України д.е.н., проф., зав відділу природних ресурсів та екологічної безпеки Людмила Левковська та д.е.н., с.н.с., зав. відділу екосистемних послуг та природоохоронних територій Анатолій Сундук. Голова Рахункової палати Ольга Піщанська озвучила звернення від імені Рахункової палати до НАНУ, Міністерства освіти і науки України, Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій задля їх залучення до створення Єдиного глосарія правових термінів у галузі фінансів і публічного контролю для використання при підготовці проєктів нормативно-правових актів, а також у діловому й науковому середовищі України.
Науково-експертна рада з питань зміни клімату та збереження озонового шару
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики» з метою наукового забезпечення формування державної кліматичної політики, досягнення її цілей, розгляду проєктів документів планування державної кліматичної політики, моніторингу реалізації державних політик та заходів, загальної наукової координації та прогнозування у сфері зміни клімату утворюється Науково-експертна рада з питань зміни клімату та збереження озонового шару як незалежний дорадчий науково-експертний орган.
12 листопада 2025 року об 11:00 в режимі онлайн відбулася нарада, присвячена врегулюванню спірних позицій щодо проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Науково-експертної ради з питань зміни клімату та збереження озонового шару». До складу Ради включено заступника директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, доктора економічних наук, професора, академіка НААН України М.А. Хвесика.
Чому українці НЕ ПОВЕРНУТЬСЯ додому
Міністерство національної єдності має пояснювати важливість тих, хто виїхав за кордон для Батьківщини і які можливості будуть в Україні після їхнього повернення. Так само роботодавці і в цілому громадянське суспільство. Але в першу чергу, на думку Елли Лібанової, єднати українців треба в Україні: пояснювати людям, що влада робить, для чого, що від цього отримає суспільство, чим треба буде пожертвувати. Інакше мирна угода може стати ще однією серйозною проблемою через різне її розуміння, яка знову працюватиме на розкол суспільства.
Вища освіта і наука під час війни: виклики та перспективи розвитку України
У рамках проєкту LB.ua та EFI Group «Нова країна» відбулася дискусійна панель «Вища школа і наука в час великої війни: виклики і можливості».
Учасники обговорили, якою має бути освіта, щоб стати драйвером розвитку країни. Говорили про реформу МОН, роль університетів і академій, співпрацю науки з бізнесом, відтік кадрів, проблему фінансування освіти, гуманітарні дисципліни та успішні міжнародні практики.
У розмові взяли участь:
– Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України;
– Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень, академік НАНУ;
– Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки;
– Кирило Говорун, доктор філософських наук, професор університету Лойола-Мерімаунт (США);
– Ігор Ліскі, голова наглядової ради EFI Group;
– Ректори провідних університетів України, представники освітянської та наукової спільноти, бізнесу та громадськості.
Виїзд чоловіків 18-22 років — це втрата демографічного потенціалу, — Гладун
Повномасштабне вторгнення РФ загострило демографічну ситуацію в Україні, яка і раніше не була бездоганною. Скільки українців повернуться після війни, чи буде демографічний бум і чому не слід поспішати залучати мігрантів — ці та інші питання RFI Українською обговорило з українським демографом Олександром Гладуном.
«За кордоном люди малюють собі руїни в Україні, але тут можна жити» – Елла Лібанова
Міграція та демографія — одні з ключових викликів для України під час війни та після неї. Чи повернуться наші громадяни з-за кордону? Як бізнес у Європі впливає на рішення українців залишитися? Чому в середині суспільства посилюється розподіл між тими, хто виїхав, і тими, хто залишився?
Про це говоримо з Еллою Лібановою — директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, академікинею НАН України.
Україна зараз не може впливати на демографічні показники — директор Інституту демографії
Новою програмою державної підтримки сімей із дітьми Україна навряд чи покращить демографічні показники, хоча це допоможе боротися із бідністю у сім’ях з маленькими дітьми. Про це ZN.UA заявила директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова.
Боюсь, вони не повернуться: демограф Лібанова про виїзд за кордон до 22 років, мобілізацію та “війни” з ТЦК
Чи ризикує Україна втратити частину молоді, коли ця ініціатива буде реалізована? Чому зниження мобілізаційного віку може бути небезпечним, та чи справді українці готові “воювати” проти ТЦК? На ці питання в бліц-інтерв’ю “Телеграфу” відповіла директорка Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.
Множинне громадянство: благо чи катастрофа для України — інтерв’ю з демографом Олександром Гладуном
Влада робить ставку на міграційний приріст населення, але фахівці попереджають, що це може розмити національну ідентичність і створити нові проблеми для України після війни.
День Ідей у Луцьку: експерти обговорили розвиток українських міст та сімейну політику
У Луцькому бізнес-просторі минув День Ідей — подія, котра об’єднала провідних експертів, бізнес лідерів та представників громадськості Волині та України для обміну ідеями, обговорення ключових викликів сучасності та взаємодії.
Подія відбулась 5 липня, повідомляє інтернет-видання Район.Луцьк.
Захід організували Аспен Інститут Київ та Єгор Гребенніков у партнерстві з платформою «Алгоритм дій», MR. SCRUBBER, Григорієм Зеленюком та Леонідом Джулінським.
Депопуляція в Україні НЕМИНУЧА. Навіть якщо всіх біженців повернемо, – Елла Лібанова
Інтерв’ю з директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Еллою Лібановою.
Україна без молоді: що ми втратимо через війну і виїзд мільйонів? Елла Лібанова
Чому Україна програє інформаційну війну Росії, як протистояти цьому, кого слухають українці за кордоном, як повернути українських біженців, хто має підтримувати контакт з українською діаспорою, як трудові мігранти вплинуть на Україну, чому соціологія під час війни не працює, як мігранти зробили США успішною країною, чому Європа зацікавлена в українцях — теми нового випуску «LIGA Інтерв’ю»: «Україна без молоді: що ми втратимо через війну і виїзд мільйонів? Елла Лібанова»
Війна в Україні до 2030 року: демограф розповів, скільки залишиться українців
Науковці підготували демографічний прогноз з двома датами закінчення війни.
Панельна дискусія: «Сила спільнот: взаємодія заради стійкого майбутнього»
У часи глибоких трансформацій саме спільноти — згуртовані, гнучкі й здатні до дії — стають ключовими осередками стійкості та розвитку. Вони мобілізують ресурси, формують довіру, підтримують один одного і забезпечують тяглість змін — навіть у періоди невизначеності. Ця дискусія зосереджена на тому, як взаємодія всередині спільнот та між ними формує основу для майбутнього, заснованого на співучасті, відповідальності та солідарності. Ми поговоримо про професійні, громадські, локальні та міжнародні спільноти, які завдяки обміну досвідом, горизонтальному лідерству та жіночим ініціативам забезпечують не лише реагування на виклики, а й стратегічний розвиток. Учасниці дискусії поділяться практиками, що демонструють: саме через силу спільнот і здатність до взаємодії народжується нова якість лідерства — інклюзивного, довірливого й орієнтованого на майбутнє.
● Елла Лібанова, директор Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, академік НАН України, доктор економічних наук
● Світлана Матвієнко, виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, директорка Української школи політичних студій
● Сергій Пролеєв, доктор філософських наук, завідувач відділу філософії культури, етики та естетики Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
● Сергій Позняк, голова Асоціації підприємців-ветеранів, координатор проєкту “Маніфест 42”
Модераторка: Севгіль Мусаєва, головна редакторка «Української правди»
Демограф ЛІБАНОВА: Ми НЕ ВІДНОВИМОСЯ. Виїдуть навіть ВІЙСЬКОВІ. Це Провал!Для кого ЗАЧИЩАЮТЬ країну?
Директорка Інституту демографії та проблем якості життя Елла Лібанова у прямому ефірі з Бориславом Березою обговорюють демографічну ситуацію в Україні, проблеми міграції, відновлення нації та відбудови держави після війни.
Різке скорочення народжуваності, майже втричі більший показник смертності, нищівних масштабів воєнна міграція – все це ми спостерігаємо сьогодні в Україні. Дивлячись на це чи можна вважати, що Путін досяг однієї з цілей, наносячи подібну шкоду Україні чи нам вдасться відновитися?
Дай боже, щоб третина емігрантів повернулася. Кожен місяць війни зменшує цю цифру. Що саме може вплинути, як мотивація для повернення? Що навпаки відштовхне від цієї думки?
Яка вірогідність, що у разі закінчення війни військові після демобілізації покинуть країну та об’єднаються з родинами за кордоном? Чи все ж варто чекати повернення жінок і дітей? Взагалі, яка динаміка розлучень сьогодні серед тих, хто служить?
В Україні спостерігається масовий виїзд за кордон хлопців випускних класів. Що головний мотиватор – забезпечення безпеки дітям, страх перед мобілізацією, розчарування у перспективах для дітей чи обмеження для виїзду з 18 років, хоча мобілізація з 25? Чи ще можна зупинити цей процес та як само?
Є глобальна теорія про вплив великих міст на фертильність, народжуваність. Якщо коротко, є гіпотеза, що саме міста-мурашники негативно впливають на народжуваність. Один з ключових факторів. Бо чому: багато спокус для молоді (нема сенсу вкладатись в дітей), висока вартість житла, зокрема – нерухомості. Якщо у вас мала квартира, то максимум це 1-2 дітини. Навіть 2-х недостатньо для поповнення народжуваності. Ну а нерухомість апріорі мала, бо дорога. Це стосується не лише України, авжеж. Цілого світу. З цього цугцвангу є вихід лише якщо спроектувати розвиток на периферію? Чи це помилкові висновки?
В Ізраїлі після різанині 7 жовтня 2023 року і початку війни спостерігається “бебі-бум”. Зростання у 10% значно перевищує прогнозоване національне зростання народжуваності, що робить його тим, що експерти визначають як “бебі-бум”. За словами Шломо Вінкера, керівника медичного відділу лікарняної каси “Леумі”, сплеск народжуваності після періоду війни чи національної трагедії є відомим явищем як на міжнародному рівні, так і в Ізраїлі зокрема. Але зараз це явище спостерігається під час війни. В Україні з початки повномасштабного вторгнення це не спостерігається. Порівняно з даними 2023 року, кількість народжених скоротилася на 10 708, або 5,7%. То чи варто чекати на “бебі-бум” в Україні у повоєнний період?
Хто буде виправляти демографію в Україні у повоєнний період? Чи варто чекати аналогій з Німеччиною, де через відсутність робочої сили була велика міграція турків? Які країни можуть стати донорами?
Обгрунтовано вважається, що гасла на кшталт “кухарка може керувати державою” та “революції не потрібні математики” вплинуло на психологію значної кількості людей. Це абсолютно свідомо культивувалося з часів СРСР. СРСР немає, а той принцип живе в головах людей. Як змінити це ставлення? Через освіту чи пропаганду? І чи не робить поява ШІ гасло про кухарку знову привабливим для населення?
Міф про “Небесний Ієрусалім”, євреїв та китайців, якими заселять Україну. Росіяни активно просувають ці тези в соціальних мережах і є українці, які вірять в цю маячню. Як цьому протидіяти?
Об’єднані чи розпорошені? Що тримає українців разом та де існує ризик “серйозного соціального вибуху”
У часи глибоких суспільних змін особливо помітною стає роль спільнот. Вони стають джерелом підтримки, довіри й ефективної взаємодії, що дозволяє людям не лише адаптуватися до викликів, а й впливати на хід подій.
Про це говорили учасники панельної дискусії “Сила спільнот: взаємодія заради стійкого майбутнього”. У фокусі обговорення опинилися спільноти як середовище лідерства, простір довіри та джерело сили у часи випробувань.
Модерувала дискусію Севгіль Мусаєва, головна редакторка “Української правди”. Вона наголосила: сьогодні як ніколи потрібно говорити не тільки про виклики, які заважають об’єднуватися, а й про спільноти, які вже працюють ефективно. Що допомагає їм триматися? На яких цінностях вони будуються? Яке лідерство народжується всередині таких об’єднань?
Відповіді на ці питання шукали:
Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень;
Сергій Пролеєв, доктор філософських наук;
Світлана Матвієнко, директорка Української школи політичних студій;
Сергій Позняк, ветеран, підприємець.
Міжнародний день сім’ї і День сім’ї в Україні: чи пройшла українська сім’я випробування війною і масовою еміграцією жінок і дітей?
Гостя студії — Людмила Слюсар, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук України, кандидатка економічних наук; на зв’язку — Катерина Лукінова, сімейний психолог.
Міжнародний круглий стіл «Польсько-українське прикордоння як сфера трансформації», співорганізатором якого був Інститут демографії та проблем якості життя НАН України.
28 березня 2025 року в рамках реалізації проекту Eurizon ID 829 «Структурна трансформація галузей економіки польсько-українського прикордоння як відповідь на спільні виклики безпеки, зеленого, цифрового та інтелектуального переходу» пройшов міжнародний круглий стіл «Польсько-українське прикордоння як сфера трансформації», співорганізатором якого був Інститут демографії та проблем якості життя НАН України.
Перед учасниками круглого столу з вітальним словом виступили декан економічного факультету Університету Марії Кюрі-Склодовської (UMSC) доктор хаб., професор Марчін Ліповський, декан факультету бізнесу та права Луцького національного технічного університету (ЛНТУ), доктор економічних наук, професор Любов Ковальська, заступник голови Волинської обласної державної адміністрації, кандидат економічних наук Роман Романюк.
Від Інституту демографії та проблем якості життя НАН України виступили з доповідями заступник директора з наукової роботи, академік НААН України, доктор економічних наук, професор Михайло Хвесик й головний науковий співробітник відділу екосистемного оцінювання природно-ресурсного потенціалу, доктор економічних наук, с.н.с. Марія Ільїна.
Директор Інституту економіки та фінансів економічного факультету UMSC доктор хаб., професор Анджей Міщук презентував польсько-українську монографію «Польсько-українське прикордоння як зона трансформації». Представлена наукова робота підготовлена колективом польських та українських науковців у рамках міжнародного проекту Eurizon ID 829: «Структурна трансформація економіки польсько-українського прикордоння як відповідь на спільні виклики безпеки, зеленого, цифрового та інтелектуального переходу», що фінансується програмою Європейського Союзу HORIZONT 2020 (грантова угода № 871072), і є спробою визначити актуальні проблеми розвитку польсько-українських прикордонних регіонів з наукової точки зору та запропонувати шляхи їх вирішення в цьому контексті.
Польсько-українське прикордоння як зона трансформації
Не так багато наших чоловіків переховуються за кордоном від мобілізації – головний демограф України
Україна через війну демографічно втратила близько 10 млн осіб. За кордоном перебувають близько 4.5 млн осіб, 66% з яких – це жінки. Про це розповідає докторка економічних наук, професорка, академік Національної академії наук України Елла Лібанова у своєму виступі на Експертному форумі «Психічне здоров’я нації, реабілітація військових і цивільних під час війни», повідомляє «Главком».
7 лютого 2025 року відбувся вебінар на тему «Профілактика та протидія професійному вигоранню», проведений Інститутом демографії та проблем якості життя НАН України у співпраці із Західноукраїнським національним університетом (ЗУНУ). Захід було організовано за ініціативи Ради молодих вчених Інституту демографії та проблем якості життя НАН України.
Спікерами заходу були:
• Тетяна Желюк, доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту, публічного управління та персоналу ЗУНУ.
• Аліна Жуковська, доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту, публічного управління та персоналу ЗУНУ.
Спікери розглянули ключові фактори, що впливають на емоційний стан людини, та основні симптоми вигорання, як-от виснаження, втому, проблеми зі сном, втрату мотивації та зниження професійної ефективності. Окремо акцентовано увагу на соціальному аспекті вигорання, зокрема мобінгу.
Також було висвітлено такі аспекти:
• Тайм-менеджмент як засіб запобігання стресу (метод «Помідор» та матриця Ейзенхауера).
• Балінг-методика як інструмент соціальної підтримки.
• Стадії вигорання за Гейлом Нортом і Гербертом Фрейденбергером.
• «Крадії часу» за Лотаром Зайвертом та принцип Парето як метод протидії.
• Метод тета-хілінгу як спосіб усунення психоемоційних блоків і роботи з негативними емоціями.
Учасники вебінару активно долучалися до дискусії, ділилися своїм досвідом, зокрема через інтерактивне тестування. Захід надав учасникам цінні практичні інструменти для підтримки емоційного здоров’я, підвищення ефективності роботи та створення комфортного робочого середовища.
Акредитаційна експертиза освітньо-наукової програми «Економіка»
В Інституті демографії та проблем якості життя НАН України з 03 березня по 05 березня 2025 року проводитиметься акредитаційна експертиза освітньо-наукової програми «Економіка» третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти відповідно до Тимчасового порядку проведення акредитаційної експертизи із використанням технічних засобів відеозв’язку.
Згідно з програмою роботи експертної групи під час проведення акредитаційної експертизи відбудеться відкрита зустріч експертної групи з усіма охочими у режимі відеоконференції 03 березня 2025 року з 17:00 до 17:40.
Підключення до конференції Zoom:
https://us02web.zoom.us/j/85299847374?pwd=iPn98PSrnIF454lG2vRxzevcqV2vyv.1
Ідентифікатор конференції: 852 9984 7374
Пароль: 2025
21 січня 2025 р. за ініціативи Робочої групи (РГ) з координації міжнародних наукових досліджень та Ради молодих вчених Інституту демографії та проблем якості життя НАН України було проведено практичний семінар: «МОЖЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ ДЛЯ АСПІРАНТІВ».
На початку зустрічі д.е.н., проф. Дмитро Шушпанов відзначив роль міжнародної співпраці в підготовці здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії. Він підкреслив, що сьогодні, навіть враховуючи виклики, які зараз існують досить важливо продовжувати цей напрям і надалі.
Керівниця з координації міжнародних наукових досліджень ІДПЯЖ НАН України к.е.н. Наталія Коржунова звернула увагу, що інтернаціоналізація науково-дослідного та навчального процесу є одним з ключових напрямів діяльності ІДПЯЖ НАН України. Вона презентувала Робочу групу з координації міжнародних наукових досліджень, діяльність якої спрямована на організацію та підтримку міжнародного партнерства, розширення та зміцнення міжнародних зв’язків і авторитету Інституту в світовому науково-освітньому просторі; ознайомила присутніх з результатами опитування щодо участі аспірантів у заходах з міжнародної академічної мобільності та представила актуальні можливості, які є наразі.
Представник Робочої групи з координації міжнародних наукових досліджень, к.е.н. Борис Крімер розкрив особливості міжнародної академічної мобільності на власних прикладах, оскільки неодноразово приймав участь в таких заходах. Відмітив переваги міжнародної мобільності для дослідників та зазначив виклики, які існують та шляхи вирішення проблем.
Голова Ради молодих вчених ІДПЯЖ НАН України, наук. спів., доктор філософії Роман Семенець представив презентацію на тему: «Можливості міжнародної співпраці для молодих вчених». Також зупинився на актуальних стипендія, преміях та грантах для молодих вчених в Україні.
Організатори семінару висловили готовість забезпечити науковців, бажаючих брати участь у міжнародній співпраці, методичною та організаційною підтримкою на кожному етапі задля отримання бажаних практичних результатів.
Робоча група з координації
міжнародних досліджень
international@demography.org.ua
Рада молодих вчених
ysc@demography.org.ua
17 січня 2025 р. аспіранти відділу досліджень людського розвитку ІДПЯЖ НАНУ за підтримки Української асоціації інвестиційного бізнесу та Національної асоціації пенсійних фондів та адміністраторів пенсійних фондів організували Фахову дискусію, присвячену перспективам запровадження недержавного пенсійного забезпечення для працівників науки та освіти.
Тетяна Шевкун та Олег Макаренко зробили презентацію, в якій подані їх позиції з оцінкою перспектив і обмежень створення недержавного пенсійного фонду для працівників НАН України (презентація розміщена ТУТ).
В обговоренні результатів і вільній дискусії в рамках заявленої проблематики виступили відомі вітчизняні науковці, освітяни, аналітики та експерти. Зокрема, завідувач кафедри Київського університету інтелектуальної власності та права НУ “Одеська юридична академія” д.е.н., професор Олег Васюренко, завідувач кафедри Державного податкового університету Мінфіну України д.е.н., професор Олена Береславська, головний науковий співробітник ІДПЯЖ НАНУ д.е.н., професор Вікторія Микитенко заступник директора ДНУ “Інститут освітньої аналітики” к.е.н., ст.н.с. Ганна Терещенко та ін. Секцію суспільних і гуманітарних наук НАН України представляв член-кореспондент НАНУ Святослав Князєв.
Загалом дискусія проходила у відвертій і доброзичливій атмосфері.
Захід проводився на Zoom-платформі Української асоціації інвестиційного бізнесу.
14 січня 2025 року в Інституті демографії та проблем якості життя Національної академії наук України в рамках навчального курсу підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти за спеціальністю 051 «Економіка» відбулася гостьова лекція на тему «Ряди динаміки. Прогнози. Ретроспективні оцінки».
Лекцію провів к.е.н., доцент кафедри статистики, інформаційно-аналітичних систем і демографії Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ігор Анатолійович Гончар.
На лекції були розглянуті теоретичні основи рядів динаміки (часових рядів), а саме елементи ряду динаміки, та диференціація часових рядів за ознакою часу. Також були розібрані порівнянність даних у часі та способи забезпечення такої порівнянності. На лекції були представлені методологічні основи оцінювання інтенсивності динаміки та критерії вибору бази порівняння. Досліджено ланцюгові та базисні характеристики ряду динаміки. Також були розглянуті особливості застосування в аналізі відносних величини динаміки. Були проаналізовані середні характеристики ряду динаміки. Були вивчені складові ряду динаміки: тенденція, сезонність (циклічність) та випадкова складова. Було показано як методи вивчення динаміки ряду застосувати до ретроспективної оцінки надсмертності в Україні внаслідок пандемії Covid-19.
Вебінар «Досвід формування напрямів соціально політики: врахування поведінкової компоненти
та уроки на майбутнє»
О.П.Крентовська представила презентацію, яка висвітлює важливі моменти її практичної діяльності на посаді Першої заступниці Міністра соціальної політики України (2017-2019 роки) та Керівника проектів Світового банку.
Обрані три приклади з практики реалізації соціальної політики на державному рівні та на рівні територіальних громад мають пряму прив’язку до предмету «Поведінкова економіка», оскільки демонструють важливість та специфіку врахування поведінкових реакцій різних груп (як бенефіціарів соціальної підтримки, так і політичних гравців) при прийнятті рішень.
Перший сюжет присвячено важливому рішенню, ініційованому Мінсоцполітики за безпосередньої участі пані Ольги, щодо дворазового підвищення мінімально заробітної плати з 1 січня 2017 року. Процес підготовки та прийняття такого рішення, бар’єри на шляху, спротив на різних рівнях, і врешті-решт вражаючі позитивні результати з першого року.
Друга частина презентації висвітлює деталі реалізації проекту Світового банку щодо надання соціальних послуг в громадах Тернопільської та Одеської областей у 2019-2023 роках. Особливості залучення керівників громад до проекту та реакція мешканців, які потребували, але не могли отримати соціальні послуги. Як правильні рішення важко просувати крізь опір, і як змінюється ставлення всіх сторін при досягненні позитивних результатів.
Третій сюжет демонструє приклад реформи соціальних програм в Молдові. Український досвід щодо реформування програми житлових субсидій був визнаний успішним на міжнародному рівні, і Світовий банк вирішив поширити його на інші країни. Проте, реакція урядових структур та населення в Молові кардинально відрізнялася від української ситуації, що обумовило лише часткову реалізацію запланованої реформи житлової пільги.
18 грудня 2024 року аспіранти Інституту демографії та проблем якості життя НАН України – Богдан Мартищенко, Віталій Німко, Володимир Мандрика, Юлія Перегуда, Назарій Дмитришин, Євген Великий взяли участь в дискусії «Migration, Retention & Incorporation of the Highly Skilled», організованій Інститутом дослідження релігійного та етнічного різноманіття Макса Планка (Max Planck Institute for the Study of Religious and Ethnic Diversity) та який відбувся в гібридному форматі.
Доповідачами були Chang Won Lee (Migration Research and Training Centre, South Korea), Gracia Liu-Farrer (Waseda University, Japan), Anja Weiss (University of Duisburg-Essen, Germany), Junjia Ye (Nanyang Technological University, Singapore).
Цей захід об’єднав експертів з питань міграції та дав змогу аспірантам обмінятися ідеями в галузі міграції, поглибити знання про виклики утримання висококваліфікованих мігрантів у суспільствах, що старіють, та простежити соціальні аспекти цього процесу, що сприятиме їхнім дослідженням.
9 грудня 2024 р. в Інституті демографії та проблем якості життя НАН України відбулася гостьова лекція для здобувачів наукового ступеня доктора філософії на тему «Регулювання міграційних процесів», яку провела співробітниця Національного інституту стратегічних досліджень, д.н.держ.упр. Олена Малиновська.
3 грудня 2024 р. в Інституті демографії та проблем якості життя НАН України відбулася гостьова лекція для здобувачів наукового ступеня доктора філософії на тему «Методи дослідження міграції», яку провела фахівчиня Центру дослідження міграцій Варшавського університету, к.е.н. Олена Овчиннікова.
Завідувач відділу демографічного моделювання та прогнозування, професор Дмитро Шушпанов, та аспірант сектору міграційних досліджень Богдан Мартищенко 23 грудня 2024 року взяли участь у I Міжнародному науково-практичному форумі «Сучасні тренди і стратегічні імперативи розвитку соціально-трудових відносин», організованому Полтавським університетом економіки і торгівлі. Співорганізатором заходу виступив Інститут демографії та проблем якості життя НАН України.
На форумі Дмитро Шушпанов представив доповідь «Демографічні виклики та перспективи розвитку ринку праці України», у якій поділився результатами досліджень впливу демографічних змін на сучасний ринок праці. Богдан Мартищенко виступив із доповіддю «Генеза цифрової економіки України», висвітливши ключові етапи цифрових трансформацій у країні, їхній вплив на соціально-трудові відносини та перспективи для майбутнього розвитку.
Завідувач відділу демографічного прогнозування та моделювання, професор Дмитро Шушпанов 26 листопада 2024 року виступив спікером на презентації результатів дослідження Благодійного фонду «Здорові рішення» — «Індекс здоров’я. Україна». У своїй доповіді він окреслив основні виклики та загрози для системи охорони здоров’я як у теперішньому, так і в майбутньому, зокрема в контексті перспектив демографічного розвитку України.
Читати далі
Антоніна Михайлівна Єріна – добре знаний у наукових колах нашої країни та за її межами фахівець з питань статистичної методології та методики статистико-економічного аналізу, доктор економічних наук, професор. Народилася А. М. Єріна 27 серпня 1938 р. в с. Камінь Кролевецького району Сумської області, в родині службовця. Після тяжких поневірянь сім’ї в роки війни з радістю і великими надіями у 1945 р. пішла в перший клас середньої школи рідного села. Не вистачало шкільних підручників, зошитів і олівців, але в сільський бібліотеці дивом збереглися книги класиків української, російської і зарубіжної літератури. Ці недитячі книги стали для маленької дівчинки джерелом знань, відкривали інший незнаний світ, формували світосприйняття і «образи» майбутнього. Після закінчення семи класів у 1952 р. А. М. Єріна вступила до Київського статистичного технікуму, який закінчила у 1955 р., і в числі 5 % відмінників була рекомендована до вступу в інститут. 1955–1960 рр. – навчання у Київському фінансово-економічному інституті (нині ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»). Рівень довузівської економічної підготовки Антоніни Михайлівни був досить високим (самостійно відпрацьовано і законспектовано «Капітал» К. Маркса, засвоєно теоретичні основи статистики, галузеві економіки і галузеві статистики, бухгалтерський облік, пройдена практика в Ніжинський райінспектурі ЦСУ УССР). Маючи такий багаж базових економічних знань, в інституті вільний від аудиторних занять час можна було присвятити самоосвіті, надовго затримуючись у читальних залах бібліотек. Особливою популярністю у студентів та аспірантів користувалася у той час Державна республіканська бібліотека УРСР імені КПРС (нині Національна парламентська бібліотека України), де був доступний широкий вибір наукової і науково-популярної літератури, історичної прози і фантастики; книги і журнали допомагали долати шлях від незнання до знання, сприяли формуванню життєвої позиції. Постійна копітка робота з книгами та іншими виданнями, активне засвоєння нової інформації стали однією з головних складових способу життя небайдужої до знань студентки. Проте інтереси Антоніни Михайлівни не обмежувалися тільки академічними заняттями. Завдяки тодішній системі організації військово-патріотичного виховання в клубі ДТСААФ, який був розташований на Подолі, поряд із тодішньою навчальною базою інституту, багато студентів (серед них А. М. Єріна) отримали водійські права (не маючи авто), навчилися стріляти з гвинтівки і стрибати з парашутом. Після закінчення КФЕІ у 1960 р. А. М. Єріна «приземлилася» в Харківській області. У Чугуєво-Бабчанському лісовому технікумі викладала практично всі предмети навчального плану економічного циклу: статистику, бухгалтерський облік, фінанси та обчислювальну техніку. Проте творчі задуми і плани були пов’язані лише зі статистикою, і в 1962 р. із вдячністю прийняла запрошення відомого вченого Й. С. Пасхавера працювати на кафедрі статистики Київського інституту народного господарства (нині ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»). Подальше професійне життя А. М. Єріної нерозривно пов’язане з кафедрою статистики, де вона розпочала свою науково-педагогічну діяльність з посади асистента і пройшла всі сходинки професійного зростання — від асистента до професора, шанованого в Україні науковця і педагога. 1966 року закінчила аспірантуру і успішно захистила кандидатську дисертацію під науковим керівництвом Й. С. Пасхавера на тему «Статистикоекономічний аналіз виробництва молока на Україні», у 1984 р. – докторську дисертацію на тему «Методологічні принципи статистичного аналізу економічної ефективності виробництва». В 1970-ті роки в КІНГу на чолі з професором, завідувачем кафедри статистики Й. С. Пасхавером сформувалася потужна статистична школа, найвиразнішими представниками якої були В. П. Трофімов і А. М. Єріна. Їхні наукові дослідження були спрямовані на вдосконалення методологічного апарату аналізу закономірностей формування і розвитку соціально-економічних явищ і процесів, реалізації цього апарату на ЕОМ. Одночасно йшла підготовка комплексу навчально-методичної літератури, на підвалинах якого були закладені принципово нові підходи до організації навчального процесу: рейтингова оцінка результатів на навчання, програмований контроль знань студентів, структурнологічні схеми викладання статистичних дисциплін, використання інформаційно-комп’ютерних технологій у навчальному процесі, упровадження дистанційного навчання. Професор А. М. Єріна – висококваліфікований викладач, чиї лекції і навчально-методичні матеріали вирізняються високим науковим рівнем, гармонізацією традиційної та інноваційної складових у навчальному процесі. За її авторства та наукової редакції видано чотири підручники, вісім навчальних посібників, серед них єдині в Україні «Статистичне моделювання та прогнозування» і «Організація вибіркових обстежень». Результати досліджень опубліковані на сторінках авторитетних вітчизняних та іноземних періодичних видань, доповідалися на численних всесоюзних, всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях; запроваджені в практику аналітичної роботи державних органів статистики. Антоніна Михайлівна є автором двох монографій, понад сто двадцяти статей та інших наукових праць. Професор А. М. Єріна веде плідну науково-дослідну та науково-організаційну роботу. Основний напрям наукової роботи – статистичне моделювання та прогнозування соціально-економічних явищ і процесів. Наукові результати пов’язані з використанням статистичних моделей на різних рівнях системи управління для діагностики стану соціально-економічних систем, розкриття причинного механізму їх функціонування і розвитку, для обґрунтування управлінських рішень. Вона є визнаним першопрохідцем у таких важливих напрямах статистичної науки і практики, як вибіркові спостереження, методи багатовимірного аналізу, адаптивне прогнозування динамічних процесів тощо. Значною мірою саме А. М. Єріна ініціювала застосування у навчальному процесі інтегрованої системи Statistica для комплексного статистичного аналізу й обробки даних. Значну увагу й багато зусиль Антоніна Михайлівна приділяє підготовці наукових та науково-педагогічних кадрів. Під її керівництвом було захищено дві докторські та двадцять чотири кандидатські дисертації, підготовлено сотні висококваліфікованих статистиків, які плідно працюють в органах державної влади, статистичних органах, університетах і науково-дослідних інститутах України, у міжнародних організаціях, в університетах США. Її педагогічну майстерність, науковий хист, глибокий професіоналізм багаторазово відзначали колеги з університету та інших навчальних закладів. Професор А. М. Єріна – член редакційної колегії журналів «Статистика України» і «Демографія та соціальна політика», член спеціалізованих рад із захисту дисертацій у КНЕУ імені Вадима Гетьмана і в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. А. М. Єріна брала активну участь у громадському житті КНЕУ, неодноразово обиралася до керівних органів його громадських організацій, була членом ради факультетів (обліково-економічного та інформаційних систем і технологій); була одним з організаторів проведення Всесоюзних переписів населення у 1970 і 1979 роках у м. Києві; у 1982–1984 рр. – депутат Радянської районної ради м. Києва, очолювала планово-бюджетну комісію. За багаторічну сумлінну працю та вагомий внесок у розвиток статистичної науки й університету А. М. Єріна нагороджена почесними грамотами Міністерства освіти і науки України, знаком «Відмінник освіти України», їй присвоєно почесне звання «Заслужений працівник Київського національного економічного університету». В особі Антоніни Михайлівни крім високопрофесійних якостей поєднуються життєва мудрість і глибока порядність, чуйність і доброзичливість, бажання допомагати іншим і вміння обстоювати власну позицію. Своєю плідною працею, високою вимогливістю до себе і своїх колег Антоніна Михайлівна є взірцем для членів кафедри і прикладом для наслідування.
10 грудня 2025 року відбувся вебінар на тему «Грантове фінансування як ефективний інструмент реалізації науково-дослідних цілей» для аспірантів та співробітників Інституту демографії та проблем якості життя НАН України. Захід організовано у співпраці з Західноукраїнським національним університетом.
Спікером виступила Олена Борисяк – доктор економічних наук, доцент, заступник директора навчально-наукового інституту інноватики, природокористування та інфраструктури ЗУНУ, а також досвідчений проєктний менеджер.
Основні теми вебінару
• джерела фінансування для наукових досліджень;
• підготовка успішної грантової заявки;
• управління проєктами;
• реальні приклади успішних грантових ініціатив.
Окремий акцент було зроблено на механізмах пошуку актуальних грантових конкурсів, зокрема на інформаційних ресурсах House of Europe, Ресурсний центр ГУРТ та порталах EU Funding & Tenders.
Особлива увага
Спікерка наголосила на ролі грантового фінансування для молодих науковців, закликавши аспірантів активніше долучатися до програм підтримки національного та міжнародного рівнів.
Захід став важливою платформою для обговорення сучасних підходів до фінансування наукових досліджень та підвищення кваліфікації молодих науковців.