Відділ екосистемних послуг та природоохоронних територій

Співробітники відділу:

	Сундук Анатолій Миколайович, завідувач відділу екосистемних послуг та природоохоронних територій, доктор економічних наук, старший науковий співробітник
	Кобзар Олена Михайлівна, старший науковий співробітник, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник (уч. секретар)
	Ільїна Марія Володимирівна, головний науковий співробітник, доктор економічних наук, старший науковий співробітник
	Голуб Олег Анатолійович, провідний науковий співробітник, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
	Колмакова Валентина Миколаївна, провідний науковий співробітник, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
	Сухіна Олена Миколаївна, старший науковий співробітник, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
	Третяк Наталія Антонівна, старший науковий співробітник, кандидат економічних наук, старший дослідник
	Бирків Галина Михайлівна, провідний економіст
	Гамзіна Ольга Михайлівна, провідний економіст
	Денисенко Ірина Сергіївна, провідний економіст
	Коваленко Галина Ігорівна, Технік І категорії

Основні напрями дослідження відділу:

– удосконалення методологічних засад оцінки стану і збитків земельним і лісовим ресурсам внаслідок військової агресії з врахуванням втрат їх екосистемних послуг;
– дослідження методології оцінки збитків земельним і лісовим ресурсам на рівні місцевих громад, визначення специфічних особливостей, пов’язаних з місцевими показниками розвитку і впливом воєнних операцій;
– визначення особливостей порушення цілісності екосистем і витрат на їх відновлення в контексті надання послуг для покращення якості життя;
– розробка підходів і принципів використання потенціалу земельних і лісових ресурсів в системі повоєнної відбудови країни;
– формування методологічного інструментарію розвитку природоохоронних територій в системі повоєнної реконструкції;
– удосконалення інституціональних засад використання природоохоронних просторів як важливого чинника розвитку місцевих громад;
– розроблення методологічних та методичних підходів до оцінки соціальної ефективності використання екосистемних послуг в контексті сталого розвитку.

Наукові результати діяльності відділу

• розроблено концепт екосистемних платежів як інструменту забезпечення сталого розвитку, який передбачає врахування структури платежів за вико¬ристання ресурсів та функцій екосистем, методологічні принципи формування платежів для природних ресурсів, системні засади процесу інституціоналізації екосистемних платежів;
• сформовано методологічні принципи впровадження екосистемних платежів, що передбачають розробку диференційованих схем екосистемних платежів залежно від видів екосистем та їхніх послуг; розробку алгоритму вибору оптимальних схем екосистемних платежів для площ різних типів; оцінку соціо-еколого-економічного ефекту від впровадження інструменту для розвитку громад;
• розроблено ключові показники визначення параметрів та умов здійснення екосистемних платежів, що передбачають врахування площі екосистеми, обсягу її ресурсів, вартості наданих екосистемою послуг, витрат на реалізацію заходів з відновлення екосистеми, обсягу завданих збитків.
• розроблено фінансово-економічні засади регулювання сфери природокористування в умовах децентралізації, які передбачають посилення взаємодії циклів природокористування та економічного, залучення природного ресурсу до зони впливу ринку та набуття ним ознак ринкового активу з можливостями формування системних ефектів;
• сформовано комплекс принципів, постулатів та методів застосування інструментів фінансово-економічного регулювання освоєння природно-ресурсного потенціалу з метою формування комплексного ефекту в просторовому аспекті (можливості розвитку громад шляхом місцевої акумуляції і депонування фінансових надходжень);
• визначено показники та досліджено базові характеристики використання засобів регулювання (шляхом розрахунку коефіцієнту концентрації активності фінансово-економічного регулювання, оцінки системи реальних та потенційних рентних показників, інвестиційних профілів та шляхів інвестиційного забезпечення модернізації сфери природокористування, фінансово-економічних параметрів активізації інструменту екосистемних послуг), які показали необхідність їх трансформації та впровадження нових інструментів регулювання, які можуть формувати вагомі фінансові потоки до бюджетів;
• розроблено засади формування платформи системних взаємодій природоресурсного та ринкового циклів розвитку, що передбачають розширення функцій природного ресурсу в умовах постіндустріальної економіки з метою його інтеграції до зони впливу ринку та проходження ним етапів в ринковому середовищі з можливістю зміни формацій, що уможливлює функціонування платформенних ринків. З врахуванням подібного алгоритму розроблено концепт платформи системних взаємодій природоресурсного і ринкового циклів розвитку з виокремленням функціонального рівня і секторального;
• досліджено можливості зміни формацій природного ресурсу в процесі його інтеграції до ринкового середовища, що уможливлює формування ринку природно-ресурсних активів, позиціювання природного ресурсу як активу ринкової економіки;
• сформовано принципи розвитку підприємництва у сфері природокористування, що передбачають встановлення змістовних і функціональних рамок процесу (засад розвитку, принципів організації, класифікаційної структури), що сприяло формуванню цілісної картини поля дослідження;
• розроблено методологічні засади використання реперів сталості для підприємств, що імплементовані з середовища генерації сталої бізнес-моделі (стала орієнтація підприємництва, можливість формування розширеного прибутку і сталої вартості продукції, системні підходи до організації функціонування, врахування позицій стейкхолдерів), що використовувалися для оцінки дотримання сталої орієнтації підприємств у сфері природокористування;
• розроблено функціональні ознаки розвитку підприємництва в розрізі державного і приватного капіталів, які передбачають врахування джерел цих капіталів, ефективності їх використання, обігу фінансів, можливості зміни (корегування) політики підприємства.