Відділ досліджень демографічних процесів та демографічної політики

Співробітники відділу:

	Курило Ірина Олексіївна, Завідувачка відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики, докторка економічних наук, професорка
	Аксьонова Світлана Юріївна, т. в.о. завідувачки відділу, провідний науковий співробітник, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
	Слюсар Людмила Іванівна,  провідний науковий співробітник, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
	Крімер Борис Олександрович, провідний науковий співробітник, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
	Думанська Віта Петрівна, старший науковий співробітник, кандидат економічних наук
	Гаращенко Тетяна Миколаївна, головний економіст
	Черепанський Михайло Федорович, головний економіст

Основні напрями дослідження відділу

• Новітні тенденції генеративної активності, народжуваність, її динаміка та структурні характеристик;
• Чинники народжуваності та розробка гіпотез щодо подальших змін народжуваності для побудови демографічних проекцій та прогнозів;
• Ринок соціальних послуг з дошкільного виховання, зокрема система дошкільної освіти;
• Структурні й динамічні характеристики шлюбно-сімейної сфери;
• Новітні тенденції розвитку інститутів шлюбу і сім’ї, її чинники та демографічні наслідки;
• Проблеми і ризики життєдіяльності української сім’ї у контексті суспільно-трансформаційних процесів;
• Сімейна та пронаталістська політика в Україні та зарубіжний досвід її формування;
• Демографічне старіння, його особливості та виклики в Україні;
• Гендерні проблеми сучасного суспільства і особливості їх прояву в Україні.
  

Наукові результати діяльності відділу

Новітні тенденції генеративної активності, народжуваність, її динаміка та структурні характеристик:

• обґрунтовано сутність і роль генеративної активності у системі відносин щодо відтворення населення;
• визначено регіональні особливості рівня та структурних характеристик народжуваності;
• виявлено новітні риси дітородної поведінки окремих соціально-демографічних груп населення;
• розкрито закономірності змін моделі народжуваності в Україні та у країнах Європи в історичній ретроспективі;
• встановлено специфіку взаємозв’язків народжуваності з іншими демографічними процесами та особливості її впливу на відтворення населення у цілому;

Чинники народжуваності та розробка гіпотез щодо подальших змін народжуваності для побудови прогнозу:

• досліджено чинники зрушень у народжуваності, вивчено механізми їх дії із врахуванням специфіки окремих країн та регіонів;
• розкрито механізми впливу низки загальних і специфічних чинників на генеративну активність в Україні;
• обґрунтовано специфіку взаємозв’язків економічної й дітородної діяльності, насамперед жінок;
• досліджено зв’язки соціально-економічного статусу та дітородної активності;
• здійснено аналіз зв’язків народжуваності із перебігом шлюбно-сімейних процесів;
• визначено потенційні можливості підвищення рівня народжуваності в Україні.

Ринок соціальних послуг з дошкільного виховання, зокрема система дошкільної освіти:

• всебічно вивчено систему соціальних послуг по догляду за дітьми, їх вихованню та навчанню;
• запропоновано напрями покращення умов генеративної діяльності у системі дошкільної освіти.

Характеристики шлюбно-сімейної сфери відтворення населення:

• досліджено шлюбну та сімейну структуру населення та його окремих вікових груп за матеріалами переписів населення й репрезентативних вибіркових соціально-демографічних обстежень;
• визначено особливості сучасної моделі шлюбності населення України: вікові характеристики, тенденції розвитку, регіональні особливості;
• всебічно проаналізовано розлучуваність населення: сучасний стан, динаміку, регіональні особливості;
• досліджено основні процеси формування сімейної структури населення.

Новітні тенденції розвитку інститутів шлюбу і сім’ї, її чинники та демографічні наслідки:

• розроблено теоретичні та методичні засади дослідження інститутів шлюбу і сім’ї в сучасній Україні;
• розкрито закономірності змін моделей шлюбу і сім’ї в Україні в історичній ретроспективі;
• досліджено трансформації інституту сім’ї та його функцій на різних етапах розвитку українського суспільства;
• досліджено поширення нових форм шлюбу та мотивацій щодо вибору форм шлюбу населенням різного віку.

Проблеми і ризики життєдіяльності української сім’ї у контексті суспільно-трансформаційних процесів:

• визначено соціально-демографічні ризики розвитку української сім’ї, їх чинники та наслідки у різні періоди розвитку українського суспільства;
• встановлено чинники поширення соціального сирітства в сучасній Україні, масштаби цієї проблеми, її економічні та демографічні наслідки;
• запропоновано напрями мінімізації ризиків розвитку української сім’ї засобами соціально-демографічної політики.

Сімейна та пронаталістська політика в Україні та зарубіжний досвід її формування:

• досліджено концептуальні засади та напрями реалізації сімейної політики;
• вивчено досвід провідних європейських країн щодо засад сімейної й пронаталістської політики та функціонування різних її інструментів;
• розроблено практичні рекомендації щодо подальшого вдосконалення і розвитку сімейної політики України.

Демографічне старіння та його особливості в Україні:

• досліджено динаміку та диференціацію рівня постаріння в Україні за комплексом його індикаторів, дано оцінку місця країни у світовому рейтингу за різними показниками постаріння населення;
• визначено регіональні особливості старіння населення;
• всебічно проаналізовано стан виконання Україною Мадридського міжнародного плану дій з питань старіння населення та дотримання Принципів ООН щодо осіб поважного віку в нашій країні;
• визначено гендерні особливості шлюбної та сімейної структури літнього населення;
• оцінено ступінь адаптації різних сфер суспільно-економічного життя в Україні до умов прогресуючого старіння населення;
• визначено шляхи вдосконалення і розвитку політики щодо осіб похилого віку в Україні.

Гендерні проблеми сучасного суспільства і особливості їх прояву в Україні:

• визначено особливості соціального становища жінок в Україні в контексті вимог Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок;
• проаналізовано сучасний стан гендерної статистики та розроблено деякі рекомендації щодо її вдосконалення.