Відділ демографічного моделювання та прогнозування

Співробітники відділу:

	Шушпанов Дмитро Георгійович, Завідувач відділу демографічного моделювання та прогнозування, д-р. екон. наук, професор, Гарант ОНП «Економіка»
	Гладун Олександр Миколайович, Головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування, доктор економічних наук, старший науковий співробітник, член-кореспондент НАН України
	Левчук Наталія Михайлівна, Головний науковий співробітник, доктор економічних наук, старший науковий співробітник
	Рингач Наталія Олександрівна, Головний науковий співробітник, доктор наук з державного управління, професор
	Пугачова Марина Володимирівна, Головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування, доктор економічних наук, старший науковий співробітник
	Шевчук Павло Євгенович, Провідний науковий співробітник, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
	Корнійчук Олександр Петрович, Старший науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування ;кандидат економічних наук; старший науковий співробітник; магістр державного управління у сфері охорони здоров’я
	Цісецький Орест Євгенович, Старший науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування; кандидат економічних наук, доцент
	Проніна Ірина Іванівна, Старший науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування; кандидат економічних наук
	Хвалинська Віта Володимирівна, Головний економіст

Основні напрями дослідження відділу

Демографічне прогнозування, оцінка чисельності та структури населення, їхній аналіз і опис.
Повномасштабна реконструкція довготривалих рядів демографічної динаміки населення України за період 1795—2013 рр.
Аналіз трендів демографічних процесів в Україні у XIX—XXI століттях.
Дослідження демографічних втрат, спричинених соціальними катастрофами в Україні (голод 1921—1923 років, Голодомор, Друга світова війна, російсько-українська війна (2014—2021 роки), пандемія COVID-19).
Дослідження демографічних втрат, спричинених соціальними катастрофами в інших країнах (голод в Ірландії, голод 1932—1933 рр. в РФ, колишні союзні республіки колишнього СРСР під час Другої світової війни, балканські країни) та їх порівняльний аналіз демографічними втратами України.
Оцінка впливу соціальних криз на стан здоров’я населення та рівень смертності в Україні.
Дослідження смертності населення, зокрема її статево-вікової диференціації та змін у структурі причин смертності. Трансформація смертності в Україні у контексті суспільної модернізації та епідеміологічного переходу.
Смертність і тривалість життя у регіональному вимірі: а) динаміка та зміни у смертності населення великих міст України; б) конвергенція та дивергенція тривалості життя між регіонами (областями); в) просторовий аналіз динаміки смертності за причинами на рівні адміністративних районів.
Дослідження коротко- та довгострокових трендів у тривалості життя, включаючи когортний вимір. Оцінка міжіндивідуальної нерівності в очікуваній тривалості життя поколінь. Побудова таблиць смертності.
Аналіз стану здоров’я населення: гендерні, вікові, регіональні та інші особливості. Виявлення загроз для національної безпеки України, пов’язаних зі здоров’ям.
Оцінка соціально-економічних детермінант здоров’я населення.
Аналіз захворюваності населення за класами хвороб, причинами та соціально-демографічними характеристиками.
Громадське здоров’я: оцінка впливу соціально-економічних і політичних криз, пандемії COVID-19 та війни на демографічну ситуацію і громадське здоров’я.
Розробка напрямів та заходів демографічної політики й політики у сфері охорони здоров’я.
Використання електронних інформаційних ресурсів для демографічних досліджень; системи статистичного моніторингу та соціально-демографічної політики.
Багатовимірний аналіз у соціально-демографічних дослідженнях.
Соціологічні дослідження.

Наукові результати діяльності відділу

розроблено методологію та здійснено реконструкцію демографічної динаміки України за період 1795—2013 рр. як інформаційної основи для поглибленого поперечного та когортного аналізу демографічних процесів в Україні та вивчення їх нестабільності. Динаміку чисельності населення, тренди демографічних процесів в Україні за період з середини ХІХ — до початку ХХІ ст. пов’язано з феноменом демографічних хвиль як прояву нестабільності та з’ясовано їх наслідки для людського розвитку. На основі реконструкції демографічної динаміки проаналізовано основні соціально-демографічні події, які спричинилися до сучасної статево-вікової структури;
розроблено Національні демографічні прогнози (2020 р., 2023 р., 2024 р.);
розроблено нову методологію оцінки демографічних втрат України внаслідок Голодомору 1932—1933 років, що базується на детальних статистичних даних, сучасних методах демостатистичного аналізу і дає змогу реконструювати щорічні основні параметри демографічної динаміки України за період між переписами 1926 і 1939 років;
уперше на підставі розробленої методології проведено оцінку демографічних втрат України від Голодомору у 1932—1934 роках на обласному та районному рівнях у тогочасному адміністративно-територіальному поділі. Отримані результати було використано при розробці окремого демографічного модуля Електронного атласу Голодомору, що розробляється Гарвардським університетом в рамках проекту «MAPA: Digital Atlas of Ukraine»;
на основі реконструкції демографічної динаміки України та Росії у 1926—1939 років та їх регіонів вперше проведено оцінку та порівняльний аналіз втрат через надсмертність від голоду у 1932—1934 роках між країнами не лише на національному, а й на регіональному рівні;
проведено класифікацію методик, які використовувались дослідниками при розрахунку втрат від Голодомору, та аналіз отриманих кількісних оцінок втрат через надсмертність. Доведено на базі сценарних демографічних розрахунків неможливість втрат через надсмертність в Україні внаслідок Голодомору у кількості 7 або більше млн осіб;
уперше розроблена методика та проведено наукове оцінювання демографічних втрат населення для України в цілому і для семи областей та Молдавської АСРР внаслідок голоду 1921—1923 років;
оцінено демографічні втрати України та інших колишніх союзних республік колишнього СРСР внаслідок Другої світової війни;
вперше оцінено демограічні втрати внаслідок депортації кримськотатарського народу та інших національностей з Криму у 1944 р;
виявлено міжпоколінну диференціацію у смертності населення України та зрушення у віковій смертності між когортами 1850—1923 років народження, на основі яких визначено найбільш неблагополучні й постраждалі когорти у контексті впливу соціальних катастроф ХХ століття на життєздатність поколінь;
досліджено основні тенденції міжрегіональної нерівності у тривалості життя в Україні в сучасний період, встановлено зрушення у смертності від основних причин смерті у часі та просторі, виявлено «гарячі точки» (hot spots) концентрації підвищеної смертності від окремих причин смерті по території України;
проведено декомпозицію змін у тривалості життя за статтю, віковими групами та основними причинами смерті у 5-ти найбільших метрополісах України; з’ясовано структурні особливості режиму смертності населення у цих містах та їх вплив на динаміку тривалості життя;
досліджено вплив асоціальних явищ на стан здоров’я та смертність населення України; виявлені основні чинники поширення уживання психоактивних речовин та специфіка їх прояву, здійснена оцінка демографічних втрат, спричинених зловживанням алкоголем, тютюнопалінням, смертністю від СНІДу;
науково обґрунтовано концептуальну модель соціально-економічних детермінант здоров’я населення;
розроблено й апробовано алгоритм і метод оцінювання впливу соціально-економічних детермінант на стан здоров’я населення, який полягає у використанні мікроімітаційного моделювання, у межах якого сформовано масив мікро-даних коригується на основі даних макрорівня, зокрема таблиць смертності й оцінок захворюваності населення;
сформовано оригінальний авторський підхід оцінювання впливу умов раннього періоду життя на стан здоров’я населення в дорослому житті, що стало можливим завдяки розробці інструментарію та проведенню авторського соціологічного опитування;
розроблено методику моделювання впливу СЕД на стан здоров’я населення, за якою детермінанти (незалежні змінні) об’єднано в три блоки: демо-графічний та соціально-економічний, відповідальність та спосіб життя, умови раннього періоду життя;
запропоновано методологічний підхід до інтегрального оцінювання стану здоров’я населення, що ґрунтується на використанні мікроданих самооцінки стану здоров’я та при цьому передбачає врахування показників, розрахованих за даними офіційної статистики (середня очікувана тривалість життя);
удосконалено підходи до визначення впливу соціально-економічного статусу на стан здоров’я населення, що спираються на провідну роль соціального градієнта у формуванні нерівності у здоров’ї населення;
науково обґрунтовано концептуальну модель соціально-економічних детермінант здоров’я населення;
розроблено й апробовано алгоритм і метод оцінювання впливу соціально-економічних детермінант на стан здоров’я населення, який полягає у використанні мікроімітаційного моделювання, у межах якого сформовано масив мікро-даних коригується на основі даних макрорівня, зокрема таблиць смертності й оцінок захворюваності населення;
сформовано оригінальний авторський підхід оцінювання впливу умов раннього періоду життя на стан здоров’я населення в дорослому житті, що стало можливим завдяки розробці інструментарію та проведенню авторського соціологічного опитування;
досліджено зміни у структурі смертності населення України у 2021 р. порівняно з «доковідним» 2019 р., а саме: висунення на друге рангове місце COVID-19 та зростання вагомості хвороб органів дихання зі зменшенням частки головної причини смерті в Україні (серцево-судинних захворювань), та обґрунтовано гіпотези щодо індукованих пандемією змін смертності від окремих причин у майбутньому;
виокремлено найбільш актуальні чинники впливу на рівні втрат в результаті зовнішніх причин, пов’язані з пандемією COVID-19 та війною. Показано синергетичний ефект впливу цих чинників на рівень смертності;
прогнозовано: зміни співвідношення ендогенних та екзогенних причин смерті з істотним зростанням внеску як зовнішніх причин (насамперед для чоловіків), так і інфекційної патології; зростання смертності від загальних причин загалом (безпосередньо, за рахунок ушкоджень внаслідок воєнних дій (Y36 за МКХ-10), та опосередковано, у результаті самогубств, ушкоджень з невизначеним наміром, ДТП, отруєнь);
виявлено (за результатами проведеного соціологічного дослідження он-лайн опитування у травні 2023 р.) високу значущість для української студентської молоді проблем, пов’язаних зі здоров’ям у цілому та ментальним здоров’ям зокрема, внаслідок російсько-української війни (для 83,6% та 77,4% опитаних відповідно);
здійснено оцінку впливу підтверджених випадків смертності від COVID-19 та інших причин смерті на приріст тривалості життя;
здійснено оцінку демографічних втрат України внаслідок COVID-19 та російсько-української війни у період 2014—2021 рр.;
розраховано систему показників, що характеризують зміну тривалості життя в Україні під час пандемії COVID-19 у порівнянні з попереднім періодом і деякими іншими країнами; досліджено зміни цих індикаторів під впливом різких змін смертності;
виявлено особливості впливу соціально-економічних детермінант на стан здоров’я населення під час війни;
здійснено комплексну оцінку впливу пандемії COVID-19 та повномасштабної війни на стан здоров’я населення України, що дає змогу виявити взаємозв’язки та синергетичні ефекти цих двох криз; зокрема, оцінку впливу пандемії COVID-19 та війни на захворюваність на туберкульоз, ВІЛ-інфекцію та новоутворення, а також на рівень госпіталізації хворих;
встановлено регіональні особливості впливу пандемії COVID-19 та війни на стан здоров’я населення, що дозволяє виявити специфічні проблеми та потреби окремих регіонів України; здійснено порівняльний аналіз захворюваності на туберкульоз у різних регіонах України під впливом війни та пандемії;
визначено нові підходи до формування стійкої системи охорони здоров’я на основі соціально-економічних детермінант в умовах та після війни, які включають такі напрями як: покращення соціально-економічних детермінант здоров’я, зміцнення системи охорони здоров’я, підвищення ефективності дій у надзвичайних ситуаціях, соціальна підтримка в умовах та після війни;
досліджено використання електронних інформаційних ресурсів для перебігу пандемії COVID-19 в Україні, розроблено пропозиції щодо вдосконалення переліку реєстрів Електронної системи охорони здоров’я України eHelth для більш повного врахування інформації щодо захворюваності на СOVID-19, смертності від цієї хвороби, вакцинації та ускладнень після одужання, а також щодо зберігання даних про інші вірусні та інфекційні захворювання;
здійснено порівняння електронних ресурсів, які застосовуються для дослідження впливу СOVID-19 на зростання смертності у Польщі та в Україні, і порівняння інформації за окремими показниками та інтегральним індексом жорсткості;
удосконалено систему показників для дослідження демографічних втрат внаслідок російсько-української війни та для порівняння з демографічними втратами під час балканських воєн; Запропоновано створення двох нових індикаторів: для визначення втрат під час війни та для післявоєнного періоду;
за відсутності єдиного ідентифікаційного номеру фізичної особи запропоновано використовувати складні ключі для зв’язування електронних реєстрів. Створено таблиці для попарного зв’язку електронних інформаційних ресурсів різних сфер.
розроблено систему ключових полів для ідентифікації фізичної особи у електронних реєстрах;
запропоновано методичне забезпечення щодо комплексного використання інформації реєстрів та баз даних у царині покращення забезпеченості територіальних громад медичними послугами;
розроблено оригінальний ансамбль алгоритмів з набору агломеративних ієрархічних методів та здійснено кластеризацію регіонів України за демографічними показниками методом ансамблевого кластерного аналізу.

Your content goes here. Edit or remove this text inline or in the module Content settings. You can also style every aspect of this content in the module Design settings and even apply custom CSS to this text in the module Advanced settings.