САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ

(THE SITE IS UNDER RECONSTRUCTION)

⚡️ЛІБАНОВА: ТУТ ШАНСІВ НЕБАГАТО, АЛЕ ВОНИ Є! МЕРЦ ЗАВЕРНЕ ДОЗВОЛИ НА ПРОЖИВАННЯ? ДИЛЕМА НА ВИБОРАХ

“Нова країна”: демографія, міграція, ринок праці (репортаж з дискусійної панелі)
29 мільйонів. Саме стільки українців проживають нині на підконтрольній Україні території. І це майже на мільйон менше, ніж рік тому, говорить директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова. Отже, населення країни продовжує скорочуватися. Факторів цьому багато. Наслідків цього – ще більше. І саме їх, а також вплив на ринок праці та можливу трудову міграцію ми обговорювали на дискусії “Українське суспільство 2026: демографія, міграція, ринок праці”, що проходила в межах спільного проєкту LB.ua та EFI Group “Нова країна”.
Докладніше

8 квітня 2026 р. у Центрі Разумкова відбулася фахова дискусія “Інституційна, політична та соціально-економічна стійкість України у процесі переговорів про вступ до ЄС: виклики та можливості в межах кластерів 2 (Внутрішній ринок) та 3 (Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання)“.

У заході взяли участь провідний науковий співробітник відділу проблем соціального капіталу, кандидат економічних наук Ірина Новак і провідний науковий співробітник відділу ризиків у сфері зайнятості населення, кандидат економічних наук Лідія Ткаченко, які виступили з аналізом викликів у сфері праці та соціального забезпечення, що постають перед Україною у процесі переговорів про вступ до ЄС.

Деталі – за посиланням

Social Capital 2026 Conference

В рамках довгострокового співробітництва Інституту демографії НАНУ та International Social Capital Association співробітники відділу соціального капіталу були запрошені на визначну подію міжнародної наукової спільноти ‒ «Social Capital 2026 Conference» (Дубай, ОАЕ).

Докладніше

Лібанова Елла Марленівна: видатна демографка та економістка

Лібанова Елла Марленівна стала символом наукової відданості та глибокого аналізу тих процесів, які визначають долю нації. Її робота в царині демографії та соціоекономіки допомагає зрозуміти, чому населення України стикається з викликами народжуваності, міграції та старіння, і як їх подолати навіть у часи війни. Як академік Національної академії наук та довголітня директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, вона не просто збирає цифри — вона перетворює їх на інструменти для державної політики, що впливають на життя мільйонів.

https://www.eurofest.org.ua/libanova-ella-marlenivna-vydatna-demografka-ta-ekonomistka/

Reversing Ukraine’s Population Loss After Four Years of War

Ukraine is facing demographic erosion and devising plans to encourage refugee returns and the birth rate

https://www.thinkglobalhealth.org/article/reversing-ukraines-population-loss-after-four-years-of-war

Лібанова Елла Марленівна: легенда української демографії

Елла Марленівна Лібанова – це не просто ім’я в списках академіків, а справжній компас для України в бурхливому морі демографічних змін. Народжена в Києві 12 лютого 1950 року, вона виросла в родині інтелігенції п’ятого покоління, де батько-юрист і мама-лікарка прищепили любов до знань і справедливості. Сьогодні, як директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік-секретар Відділення економіки НАН та радниця Президії НАН, вона розкриває таємниці ринку праці, бідності й міграції, допомагаючи державі орієнтуватися в поствоєнній реальності.

Її кар’єра – це епічна сага від молодшої наукової співробітниці до першої жінки в президії НАН України, з понад 200 публікаціями, 21 тисячею цитувань у Google Scholar і методиками, що стали офіційними стандартами Держстату. Лібанова прогнозує скорочення населення до 25–35 мільйонів до 2050 року, закликає до імміграції та реформ, аби врятувати людський капітал. Її голос лунає в інтерв’ю 2025–2026 років, наголошуючи на поверненні біженців і чотирьох сценаріях повоєнного розвитку регіонів.

У світі, де демографія визначає долю націй, Елла Лібанова стає маяком надії, поєднуючи холодний аналіз з теплом людського досвіду – від вирощування орхідей удома до глобальних дискусій у ООН.

Лібанова Елла Марленівна: легенда української демографії

На нас чекає перенаселення планети чи депопуляція❓

Чому так сталось, що в одних країнах чисельність населення швидко збільшується, а в інших, навпаки – зменшується й, до того ж, старіє❓
Де зараз найнижчі показники народжуваності на планеті (спойлер – не у нас)❓
Як населення України бачать демографічні прогнози на найближчі десятиліття❓
Про це та інше, що знаходиться в полі зору демографії, буде розповідати Борис Крімер – кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України.
Реєстрація за посиланням:
https://forms.gle/7XCkJCfTNva4eoiA9
Увага! Подія відбудеться у Київському будинку вчених, за адресою вул.Володимирська, 45а, м. Київ.
Онлайн ретрансляція на ютуб каналі Дійсна наука https://www.youtube.com/@realscienceua
Вартість: від 150 грн. на ремонт і переобладнання щойно придбаного мікроавтобусу для військових. Але ви завжди можете внести і більшу суму, якщо хочете задонатити більше! 🙂
Вартість участі онлайн: довільна сума донату.
Посилання для оплати:
https://send.monobank.ua/jar/gBVVdPTRw
або на картку Приват: 5457082503055845
Просимо вказувати в коментарях Ваше прізвище, щоб ідентифікувати оплату 

Проєкт ОНП «Економіка» на 2026 рік представлено до громадського обговорення

У межах міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми управління соціально-економічними системами», співорганізатором якої виступив Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, що відбулася 5 грудня 2025 року на базі Луцький національний технічний університет, пройшло широке громадське обговорення освітніх програм економічного спрямування закладів вищої освіти України. Зокрема обговорено проєкт освітньо-наукової програми «Економіка», яка розроблена в Інститут на 2026 рік.
Проєкт ОНП «Економіка» було представлено гарантом програми – професором Дмитром Шушпанов,им який окреслив концептуальні підходи до її оновлення, логіку структури освітніх і наукових компонентів, а також пріоритети підготовки докторів філософії з урахуванням сучасних соціально-економічних і демографічних викликів, зокрема в контексті повоєнного розвитку України.
Також участь в обговоренні взяли представники 13 закладів вищої освіти України. Дискусія була зосереджена на відповідності програми стандартам третього рівня вищої освіти, дослідницькій складовій ОНП, міждисциплінарності, якості результатів навчання та їх кореляції з науковими компетентностями здобувачів.
За підсумками обговорення учасники надали низку конструктивних зауважень і пропозицій, які будуть враховані під час доопрацювання проєкту ОНП «Економіка» на 2026 рік. Захід підтвердив важливість відкритого діалогу між науковими установами та закладами вищої освіти як інструменту підвищення якості освітньо-наукових програм і розвитку академічної спільноти України.

КЛІМКІН+ЛІБАНОВА: Чому українці вперті?

Павло Клімкін питає економістку та демографа Еллу Лібанову про стійкість українців, чим відрізняємось від інших націй, як демократія в Україні перетворилась в майданократію, чи будуть через це перепони для вступу в ЄС, якою є ментальна мапа українців, чому в Європі права хвиля, як це відобразиться на Україні, що буде з демографією.

Все це, в новому випуску формату «Клімкін Питає» спеціально для LIGAnet: «КЛІМКІН+ЛІБАНОВА: Чому українці вперті?»

Представник Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України взяв участь у міжнародній конференції “Demographic Perspectives on Migration in the 21st Century”, організованій Wittgenstein Centre та Віденським Інститутом демографії Австрійської академії наук.

19–21 листопада 2025 року у Відні відбулася одна з ключових подій у сфері демографічних досліджень – Wittgenstein Centre Conference 2025, присвячена сучасним міграційним процесам, їхнім наслідкам для демографічного розвитку та політики.

Інститут був представлений професором Дмитром Шушпановим, завідувачем відділу демографічного моделювання та прогнозування. У рамках постерної сесії він презентував дослідження “Gender Asymmetry in Forced Migration: Challenges for Demographic Balance and Socio-Economic Resilience in Ukraine, у якому проаналізовано структурні наслідки вимушеної міграції для демографічного розвитку України. Зокрема, встановлено суттєву ґендерну асиметрію міграційних; трансформацію віково-статевої структури населення під впливом війни; загрозу середньострокового зниження чисельності жінок репродуктивного та працездатного віку; виразні регіональні диспропорції та масштабні демографічні втрати; а також окреслено можливі траєкторії демографічного відновлення та роль політики повернення у стабілізації людського капіталу.

Під час дискусій Дмитро Шушпанов також долучився до обговорення результатів колег, зокрема презентації Francisco Rowe (University of Liverpool) щодо інноваційних підходів до оцінювання масштабів внутрішнього переміщення на основі даних мобільних операторів в Україні.

Конференція зібрала провідних демографів Європи та світу й стала важливою платформою для обміну результатами досліджень, формування міжінституційних зв’язків і розвитку нових підходів до вивчення міграційних процесів.

Детальніше про конференцію

25 листопада 2025 року Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України спільно з Національним університетом «Запорізька політехніка» проводить вебінар для аспірантів «Інновації на перетині науки та бізнесу: формула прориву».

Спікер — Андрій Карпенко, доктор економічних наук, професор кафедри «Економіка та митна справа» НУ «Запорізька політехніка», директор Громадської спілки «Запорізький кластер “Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування”».

У межах вебінару буде розглянуто сучасні інноваційні моделі, можливості реалізації наукових ідей у співпраці з бізнесом, а також практичні підходи до формування інноваційних команд та проєктів.

Початок о 16:30 на платформі ZOOM.
Meeting ID: 321 619 7371
Code: 2021

Запрошуємо аспірантів до участі!

Співробітники, докторанти та аспіранти Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України взяли активну участь у V Міжнародній науково-практичній конференції «Бекграунд економіки, бізнесу та HR-інжинірингу у контексті формування інноваційної парадигми стратегії сталого розвитку України у XXI столітті», яка відбулася 13–14 листопада 2025 року на базі Хмельницького національного університету. Інститут виступив співорганізатором заходу.
У пленарній частині із доповіддю «Старіння населення, ринок праці та потенціал “срібної економіки”» виступив завідувач відділу демографічного моделювання та прогнозування, проф. Дмитро Шушпанов.
У секційній роботі конференції взяли участь докторант Марина Огай та аспіранти Вадим Пошелюжний, Богдан Мартищенко, Степан Каліка, Назар Дмитришин, Андрій Твердохліб та інші.
Інститут висловлює вдячність організаторам за високий науковий рівень проведення заходу та можливість представити результати наших досліджень.

Анонсовано запуск публічної ініціативи
«Срібна економіка України: потенціал покоління 55+»

Відбувся запуск публічної ініціативи «Срібна економіка України: потенціал покоління 55+» — проєкту, спрямованого на пошук системних рішень для подолання кадрового дефіциту через залучення людей старшого віку до економічного життя країни. Ініціатива передбачає співпрацю державного, громадського секторів та бізнесу для розробки дієвих механізмів та практичних рішень, які покликані допомогти зменшити кадрову кризу, створити безбар’єрні умови праці та розкрити потенціал покоління 55+ як активної частини трудового потенціалу країни.
Офіційний старт відбувся під час зустрічі, присвяченої обговоренню цілей, завдань та етапів проєкту. У заході взяли участь представники ключових стейкхолдерів, дотичних до формування політики зайнятості та розвитку безбар’єрного ринку праці: Міністерства економіки України, Державної служби зайнятості, Федерації профспілок України та Конфедерації роботодавців України. А також представники Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, який забезпечує наукове підґрунтя дослідження, та ініціатору проєкту компанії JTI Україна.
За даними Мінсоцполітики, вже до 2030 року кожен четвертий українець буде старше 60 років. Водночас лише 13,2% людей віком 60–70 років працевлаштовані, тоді як у країнах ОЕСР середній показник становить 37% . Наразі Україні бракує близько 4,5 млн працівників, а до 2 млн людей пенсійного віку могли б бути залучені до роботи за умови створення сприятливих умов, гнучких форматів зайнятості та подолання стереотипів. Дослідження має визначити, що саме допоможе людям старшого віку залишатися активними або повертатися на роботу. Його результати стануть основою для розробки практичних рішень, які сприятимуть залученню покоління 55+ до ринку праці та зменшенню кадрового дефіциту в Україні.
Зустріч відкрила Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Національної академії наук України. Вона зазначила, що проєкт є унікальним для України, адже вперше дозволить комплексно вивчити ситуацію та знайти інструменти для залучення людей старшого віку до ринку праці як з боку роботодавців, так і з боку самих працівників. «Україна стрімко старішає. У результаті постійно зростає частка тих, хто вже вийшов або виходить з працездатного віку. Але для людей старшого віку робота — це не лише джерело доходу, це спосіб залишатися активними, зберігати соціальні зв’язки, досвід і здоров’я. Ми маємо не просто допомогти їм знайти робоче місце, а створити можливість працювати там, де їхній досвід та зв’язки будуть найкориснішими для країни», — зазначає науковиця.
Ініціатива буде впроваджуватися у два етапи. Перший етап передбачає проведення дослідження, спрямованого на виявлення основних причин низької участі людей старшого віку у ринку праці. У його межах буде проаналізовано як внутрішні бар’єри — стереотипи, відсутність мотивації чи можливостей для перекваліфікації, — так і зовнішні чинники з боку роботодавців та органів влади. Зокрема законодавчі, організаційні та культурні обмеження, що перешкоджають активному залученню покоління 55+ до зайнятості.
Другий етап передбачає створення платформи для підтримки діалогу між державою, бізнесом, громадськими організаціями. Мета платформи — спільна розробка практичних рішень, що сприятимуть залученню покоління 55+ до робочого середовища. У межах цього етапу буде підготовлено методичні рекомендації та приклади кращих практик для роботодавців і органів влади, які допоможуть усунути виявлені бар’єри, адаптувати міжнародний досвід і сформувати безбар’єрні, інклюзивні умови праці для людей старшого віку.
Результати ініціативи мають стати практичною основою для розробки рішень, що допоможуть пом’якшити кадрову кризу та підвищити ефективність ринку праці. Водночас проєкт сприятиме активнішому залученню людей старшого віку до соціального життя та покращенню їхнього матеріального добробуту. Це особливо актуально зараз, коли триває розробка нової Стратегії зайнятості України 2030. Результати дослідження та рекомендації, створені за участі всіх зацікавлених сторін, можуть стати важливою складовою цього документа, забезпечивши наукову обґрунтованість та ефективність запропонованих рішень.
«З одного боку, ми спостерігаємо зростаючий запит людей старшого віку на підвищення кваліфікації, опанування м’яких і цифрових навичок, які допомагають залишатися активними й конкурентоспроможними. З іншого — серед роботодавців чітко відзначається попит на надійність, відповідальність, досвід і здатність до наставництва, які притаманні саме цій віковій категорії. Наше завдання — подолати як кваліфікаційні бар’єри, так і соціальні упередження, забезпечити рівні можливості для навчання й розвитку та змінити ставлення до людей старшого віку: не як до тих, хто “допрацьовує”, а як до тих, хто формує якість, передає компетенції, навички й культуру», — зазначила заступниця директорки Державної служби зайнятості Валентина Рибалко.
«Ініціатива “Срібна економіка України” органічно поєднується з завданнями Національної стратегії з безбар’єрності та флагманського проєкту “Робота без бар’єрів”, який реалізує Міністерство економіки. Адже ми переконані: люди старшого віку — це не лише носії життєвої мудрості, а й потужний трудовий, професійний і менторський потенціал. Якщо спільними зусиллями держави, бізнесу та суспільства ми створимо умови для їхнього активного залучення до ринку праці, виграють усі — і економіка, і громади, і самі люди, які зможуть реалізувати свій досвід у нових ролях. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України готове долучатися до реалізації цієї ініціативи та сприятиме її практичному втіленню», — зазначила у своїй промові Наталія Ралько, начальник відділу з розвитку людського капіталу та соціального діалогу департаменту зайнятості Міністерства.
«Ми, як відповідальний бізнес із понад 26-річною історією в Україні, не залишаємося осторонь викликів для держави, зокрема непростої ситуації та кадрового дефіциту на ринку праці. Ця ініціатива є відображенням наших корпоративних цінностей: турботи, інклюзії та рівності. Для її реалізації ми поєднаємо власну експертизу, міжнародні підходи до активного довголіття та найкращі практики інших компаній. І плануємо працювати у постійному діалозі з державою, ринком і громадянським суспільством, щоб знайти ефективні рішення», — коментують у компанії JTI Україна.
Усі учасники заходу долучилися до обговорення та надали цінні пропозиції. Перші результати дослідження планується представити на початку наступного року.
_________________________________________________________________________
За детальною інформацією, будь ласка, звертайтеся:
Таїсія Стадніченко, координаторка з комунікацій проєкту “Срібна економіка України: потенціал покоління 55+”
Silvereconomy@dwmography.org.ua
+380503125146

Докладніше

«Демократія у світі та Україні: безсилля сильних»

Повномасштабне вторгнення стало перевіркою для наших демократичних практик, і водночас — шансом переосмислити їхню роль.

Та чи готовий світ до цього ж?

Запрошуємо вас на дискусію «Демократія у світі та Україні: безсилля сильних». Обговоримо, як світові демократії реагують на кризи й популізм, чи здатні демократичні інституції витримати тиск змін та врешті — чи дійсно просто «бути сильним» достатньо в новому світі?

Докладніше

Re:Open Zakarpattia – Re:Open Ukraine

Re:Open Zakarpattia – це форум ідей та рішень для розвитку Закарпатської області, як поліетнічного фронтиру, мосту України до ЄС та НАТО, “пілотного регіону” для структурних реформ, які можуть бути мультипліковані по всій країні.

Форум є незалежним дискусійним майданчиком для тих, хто виробляє та ухвалює рішення. Re:Open Zakarpattia було започатковано в 2020 році ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії». Форум проводиться щорічно у партнерстві з органами державної влади та місцевого самоврядування, бізнесом, міжнародними партнерами, громадянським суспільством та медіа.

Докладніше

Відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради України від 6 вересня 2022 року № 814-к «Про Подяку Голови Верховної Ради України» та розпорядження від 8 липня 2025 року № 501-к, за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної освіти і науки, успіхи в підготовці висококваліфікованих фахівців, плідну науково-педагогічну діяльність і високий професіоналізм заступнику директора з наукової роботи Інституту демографії та досліджень якості життя ім. Михайла Птухи НАН України, академіку НААН України, доктору економічних наук, професору Хвесику Михайлу Артемовичу оголошено Подяку Голови Верховної Ради України.

Лібанова 😱 УКРАЇНЦІ НЕ ПОВЕРНУТЬСЯ додому?! Реальний ПРОГНОЗ ДЕМОГРАФІЇ УКРАЇНИ! | OBOZ.UA

Яка зараз демографія в Україні? Скільки українців повернеться після війни?

Елла Лібанова, директора інституту демографії та досліджень якості життя національної академії наук дала ексклюзивне інтерв’ю на каналі OBOZ.UA!

ВІД НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ ДО БАЖАНОГО. ДОБРЕ В ПОГАНОМУ | Елла ЛІБАНОВА

Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень, академікиня НАН України, професорка: «Ми зобов’язані. Ми всі зобов’язані один одному».

Суспільне Мовлення обʼєднує дослідників для вивчення сучасного стану українського суспільства

Безпекова ситуація, зниження залученості респондентів, втрата частини інформації, відсутність актуальних даних перепису населення, міграція, спричинена війною, соціальні та демографічні зміни, а також багато інших чинників значно ускладнюють збір якісних соціологічних даних. Суспільне Мовлення за підтримки Медіацентру Україна організувало дискусію «Як нам вивчати українське суспільство?». До участі долучились науковці та дослідники, а також представники бізнесу, що спираються на соціологічні дані у роботі.

Читати далі

Семінар «підвищення обізнаності щодо підходу екоіндустріальних парків»

16 жовтня 2025 р. у м. Львів відбувся семінар «Підвищення обізнаності щодо підходу екоіндустріальних парків», організований Центром ресурсоефективного та чистого виробництва та GEIPP Ukraine в рамках проєкту “Програма екоіндустріальних парків ІІ – впровадження на національному рівні в Україні” (GEIPP-II Україна), який реалізується Організацією Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) у співпраці з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України, за фінансової підтримки Уряду Швейцарії через Державний секретаріат з економічних питань (SECO).
Сьогодні екоіндустріальні парки (ЕІП) стають ключовим інструментом переходу промисловості до сталого та конкурентоспроможного розвитку. Підхід ЕІП поєднує економічну ефективність, екологічну відповідальність та соціальні вигоди, створюючи умови для розвитку промислового симбіозу, обміну ресурсами й енергією між підприємствами. Семінар у Львові покликаний продемонструвати реальні переваги моделі ЕІП для українських промислових зон, індустріальних парків і кластерів, а також показати, як завдяки концепції і підходам ЕІП можна оцінити поточний стан і визначити шляхи підвищення ефективності, ресурсозбереження та екологічних результатів. Захід став майданчиком для знайомства з найкращими міжнародними практиками, практичними кейсами трансформації звичайних індустріальних парків у сучасні екоіндустріальні осередки, а також можливостями участі у проєкті GEIPP-II Україна. На семінарі обговорювалися такі ключові теми:
– концепція екоіндустріальних парків та її ключові переваги;
– концепція промислового симбіозу та її переваги;
– успішні міжнародні приклади трансформації індустріальних парків в ЕІП і розвитку промислового симбіозу;
– національні та міжнародні приклади екологічних та економічних переваг упровадження ЕІП і промислового симбіозу;
– етапи та методологія оцінювання індустріальних парків за Міжнародною рамкою ЕІП v2.0 із використанням інструментів ЮНІДО.
На заході у гібридному форматі були присутні керуючі компанії індустріальних парків, промислових зон і кластерів, представники органів влади, експертних і бізнес-організацій, асоціацій, освітніх та наукових установ, представники промисловості, громадських організацій та всі ті, хто цікавиться розвитком індустріальних парків в Україні. В роботі семінару також взяв участь Хвесик Михайло Артемович, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, акад. НААН України, д.е.н., проф., член консультативної ради по розвитку екоіндустріальних парків в Україні, повноважний представник НАН України (https://geipp-ukraine.org/).

Вища школа і наука під час війни: виклики та можливості. Репортаж з “Нової країни”

Якими мають бути вища освіта і наука в Україні, щоб вони стали поштовхом до розвитку країни під час війни та після її завершення? Як бачить реформу Міністерство освіти і науки? Безпосередні функціонери галузі? Які вимоги до освітян і науковців має сьогодні бізнес? Відповіді на ці питання “Нова країна” шукала під час дискусійної панелі “Вища школа і наука в час великої війни: виклики і можливості”.

Читати далі

4-та міжнародна конференція з інтелектуальних технологій у міській інженерії (STUE-2025)

25-27 вересня 2025 р. у Харківському національному університеті міського господарства ім. О.М. Бекетова відбулася 4-та Міжнародна конференція з інтелектуальних технологій у міській інженерії (STUE-2025).
Учасники конференції представили наукові розробки та результати досліджень за такими основними напрямами:
– транспортні технології та логістика: інтелектуальні транспортні системи та їхнє моделювання, мультимодальні перевезення, управління дорожнім рухом зі змішаною автономністю, безпілотні літальні апарати на базі інтелектуального транспорту, електромобілі;
– інженерія та виробництво: інтелектуальне виробництво та стратегія індустрії 4.0, методи обчислення й оптимізації в інженерії, штучні нейронні мережі, інтелектуальні виробничі системи, автоматизація та робототехніка, комп’ютерна інженерія, системи управління інформацією;
– розумне місто, енергетика, довкілля та сталий розвиток: інтелектуальні мережі управління містами, відновлювана енергетика, сталі електроенергетичні системи, управління довкіллям та сталий розвиток, технології моніторингу довкілля, системи інтелектуального регулювання;
– інформаційні технології: аналіз великих масивів даних, методи хмарних обчислень для аналізу даних, системи моделювання, програмна інженерія, кібербезпека, телемедицина, онлайн-навчання.
До участі у конференції долучилися науковці та експерти з України й багатьох інших європейських країн – Ірма Хренова-Шимкіна (Німецьке товариство міжнародного співробітництва, доповідь «Молодь та зелена трансформація: разом будуємо енергоефективне майбутнє»), Сергій Бушуєв (Київський національний університет будівництва та архітектури, «Етичне використання штучного інтелекту в наукових дослідженнях»), Гюнтер Мюллер-Чиган (Інститут сталого водного господарства Гофа, Німеччина, «Оптимізація існуючих каналізаційних систем на основі штучного інтелекту: покращення зберігання та зменшення забруднення в умовах зміни клімату»), Дорота Камінська (Лодзький технологічний університет, Польща, «Терапевтичне використання віртуальної реальності: інновації для зниження стресу»), Матті Грабо (Падерборнський університет, Німеччина, «Приховані теплонакопичувачі як ключовий елемент енергетичного переходу в будівельному секторі»), Роман Соболь (Департамент інформаційної безпеки компанії «Нафтогаз України», «Досвід Patch Management 2.0 в автоматизації захисту від вразливості енергетичного сектору», Ася Натапов (Університет Лафборо, Велика Британія, «Бачення міст: когнітивний підхід до міського планування та дизайну», Стефано Каррезе (Університет Риму, Італія, «Розумна міська мобільність у Римі»).
В конференції також взяли участь представники Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи – головний науковий співробітник відділу природних ресурсів та екологічної безпеки д.е.н., проф. Хвесик Михайло Артемович, головний науковий співробітник відділу екосистемних послуг та природоохоронних територій д.е.н., с.н.с. Ільїна Марія Володимирівна та головний науковий співробітник відділу природних ресурсів та екологічної безпеки д.е.н., с.н.с. Мандзик Валерій Миколайович з доповіддю «Екологічно орієнтоване водокористування в Україні у повоєнний період». Під час виступу було окреслено основні поточні проблеми водокористування в Україні; проаналізовано ключові аспекти Водної директиви ЄС та її роль у покращенні інструментів управління водними ресурсами; представлено варіанти реформування системи водокористування у повоєнний період.
Більш детальна інформація про захід доступна за посиланням. 

Методологічний семінар «Природно-ресурсна складова в системі забезпечення резилієнтності якості життя населення»

16 вересня 2025 року у форматі онлайн-зустрічі відбувся методологічний семінар «Природно-ресурсна складова в системі забезпечення резилієнтності якості життя населення», на якому з доповіддю виступив заступник директора з наукової роботи, академік НААН України, доктор економічних наук, професор Михайло Хвесик, який презентував основні результати наукових досліджень Центру економіки природокористування та безпеки життєдіяльності Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи Національної академії наук України, що стосуються проблем, пов’язаних із забезпеченням реалізації механізмів адаптивного управління природними ресурсами в умовах ризиків і загроз, а також екологічної та природно-ресурсної складових в системі забезпечення резильєнтності якості життя населення. Було акцентовано увагу на необхідності подальшого проведення наукових досліджень у цих сферах з метою розробки адаптивної моделі природокористування, а також удосконалення методологічних та методичних підходів до оцінки екологічної резильєнтності щодо забезпечення високих стандартів якості життя населення. В семінарі взяли активну участь співробітники наукових підрозділів Інституту, які висловили вдячність за проведений захід і активно включились в обговорення основних наукових положень доповіді.

Участь Інституту у Форумі якості освіти UQAF-2025 у Луцьку

17–18 вересня 2025 року у Луцькому національному технічному університеті відбувся Український форум якості освіти (UQAF-2025), організований Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Подія об’єднала понад 700 учасників з університетів, наукових установ, студентських організацій та міжнародних партнерів.

Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України був представлений д.е.н., проф. завідувачем відділу демографічного моделювання та прогнозування Дмитром Шушпановим та к.е.н., старшим науковим співробітником відділу досліджень якості життя Світланою Поляковою.

У межах форуму Інститут презентував зразкову освітньо-наукову програму «Економіка». Серед ключових тем обговорення – європейські практики забезпечення якості освіти, інституційна акредитація, академічна доброчесність та розвиток внутрішніх систем якості у закладах вищої освіти.

Участь у заході стала важливим етапом у зміцненні позицій Інституту в національному та європейському освітньому просторі, а також підтвердила його роль як активного учасника формування сучасної культури якості вищої освіти.

70-річчя члена-кореспондента НАН України М.О. Кизима

Доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Микола Олександрович Кизим народився 17 вересня 1955 р. У 1981 р. закінчив Харківський інженерно-економічний інститут. З 1982 до 1984 р. навчався в аспірантурі, яку закінчив достроково, захистивши дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. У 2001 р. став доктором економічних наук. З 2015 р. — член-кореспондент НАН України.

Читати далі…

Елла Лібанова. Зірка демографії.

Відома українська вчена розповідає про те, що робить її щасливою: науку і родину

Докладніше

«Ніхто на тих, хто виїхав за кордон, ніякої провини не покладає» — Елла Лібанова

Виїхати, залишитися, повернутися — ці дієслова тепер значно важливіші для нас, як суспільства. Демографічні і міграційні проблеми України стали більш помітними під час повномасштабної війни. В соцмережах ми бачимо одну картинку, а якою вона є в реальності?

Про це у девʼятнадцятому епізоді правозахисного подкасту «Я чую інших» — проєкту Максима Буткевича та Дарʼї Бурої на Громадському радіо — говоримо з директоркою Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи Еллою Лібановою.

Докладніше

В ефірі ютуб-каналу КШДУ Media – Елла Лібанова (директорка Інституту демографії). Інтерв’ю провів – Олексій Гомон.

Інтерв’ю з Еллою Лібановою – директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України.

У розмови з ТСН. Тиждень Елла Лібанова розповіла про гібридні інформаційні атаки на українців за кордоном, а також про те, чи загрожує Україні наплив мігрантів, після війни.

Презентація концепції Стратегії зайнятості

Докладніше

Академік Елла Лібанова отримала нагороду за сприяння обороні

Член Президії Національної академії наук України, академік-секретар Відділення економіки НАН України, директорка Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України академік НАН України Елла Лібанова отримала відзнаку міністра оборони України «За сприяння обороні», якою нагороджують працівників Збройних Сил України й інших осіб за значний особистий внесок у розвиток Збройних Сил України та плідну співпрацю з Міністерством оборони України.

Щиро вітаємо Еллу Марленівну з високим визнанням і бажаємо їй міцного здоров’я, енергії та наснаги для нових злетів!

Становище дітей, жінок і родин в Україні: старт міжнародного соціологічного дослідження MICS

23 червня 2025 року об 11:00 в інформаційному агентстві «Укрінформ» відбудеться брифінг з нагоди старту міжнародного соціологічного дослідження MICS про становище дітей, жінок і родин в Україні.
Мультиіндикаторні кластерні обстеження домогосподарств (MICS) — це міжнародна програма ЮНІСЕФ зі збору важливих даних про харчування, розвиток, освіту дітей, доступ до медичних послуг, чистої води та санітарії, захист прав дітей та жінок та загальне становище сімей. Отримані дані допомагатимуть формувати політики та програми, спрямовані на покращення життя українських родин.
Дослідження MICS проводитиметься в Україні вперше за останні 12 років. Воно охопить 24 тисячі домогосподарств на всіх територіях, підконтрольних українському уряду.
Опитування здійснюватиме Державна служба статистики України у співпраці з Інститутом демографії та проблем якості життя НАН України та ГО «Український центр соціальних реформ» за підтримки ЮНІСЕФ. Програма триватиме з травня 2025 по серпень 2026 року.
Долучайтесь до трансляції: https://www.youtube.com/live/aIyT-MrrFlc 

Професори Ірина Курило та Дмитро Шушпанов, співробітники Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, взяли участь у 8-й Міжнародній конференції з питань старіння та технологій (eng)aging!), що проходила у Празі за участі провідних науковців, експертів і представників органів влади з Європи та Північної Америки

🔹 У доповіді професорки Ірини Курило на тему “Intergenerational Support During Wartime” (Marble Hall) було проаналізовано трансформацію міжпоколінної підтримки в умовах повномасштабної війни в Україні. Виступ викликав жваве обговорення щодо змін у моделі родинної взаємодопомоги, гендерних аспектів турботи про літніх людей та потенціалу громад для компенсації функцій, які раніше забезпечувала родина.

🔹 Дмитро Шушпанов представив аналітичні матеріали щодо демографічних наслідків війни, зокрема критичного зниження доходів осіб віком 60+ та викликів для формування політики активного старіння. Увагу було приділено також необхідності адаптації соціальних систем до нових структур ризику та ролі демографії у післявоєнному відновленні.

🔹 Під час конференції обговорювалися:

цифрові технології для підтримки самостійності літніх людей;

досвід Вишеградської групи у впровадженні політики активного старіння;

стратегічні рішення щодо трансформації медичних і пенсійних систем у кризових умовах;

можливості для посилення міжнародної співпраці в галузі демографії та соціальної політики.

Конференція стала важливою платформою для інтеграції українського досвіду у глобальні наукові й прикладні дискусії щодо старіння населення. Щиро вдячні організаторам за запрошення та підтримку участі українських науковців у міжнародному академічному середовищі.

Демографічна криза в Україні: чи є дно та яким буде населення 2041 року

На четвертий рік повномасштабної війни демографічна ситуація в Україні продовжує погіршуватися. Смертність вже втричі перевищує народжуваність, а перспективи повернення мільйонів українців, які виїхали за кордон, залишаються невизначеними.

Що чекає на Україну у майбутньому, якою буде чисельність населення 2041 року та завдяки чому можна подолати демографічну кризу — про все це в ексклюзивному інтерв’ю ТСН.ua з Олександром Гладуном, заступником директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ.

Читати далі…

Міграційна політика України: нова платформа, нове бачення, нові рішення

Відбулася презентація нової онлайн-платформи, що стане простором для чесної, відкритої та фахової розмови про головне — як зберегти людей в Україні та зробити її країною, де хочеться жити.

Платформу створено спільно з Інститутом демографії та досліджень якості життя імені М. Птухи НАН України, Всеукраїнською асоціацією компаній з міжнародного працевлаштування та Офісом міграційної політики. Її мета — поєднати науку, владу, громади і бізнес у пошуку рішень для подолання міграційних викликів. Платформа стане місцем для оприлюднення досліджень, обміну досвідом і спільної розробки практичних рішень.

Докладніше

Подія року для жінок-лідерок: у Києві відбудеться форум WOMEN LEADERS FOR U

Форум WOMEN LEADERS FOR U — це простір для діалогу, де народжуються рішення, формуються стратегічні зв’язки й посилюється роль жінок у майбутньому України. Цьогорічна тема — «Взаємодія заради майбутнього: сила спільнот та партнерства», а сама подія відбудеться вже 14 травня, в IQ Business Center, Київ, з 09:00 до 19:00. Що буде на форумі?

Програма форуму

Вітальні промови лідерок державного та міжнародного рівня: О.Кондратюк (ВРУ), Ю.Свириденко (МЕУ), С.Фрейзер (ООН Жінки), М.Вервір (Vital Voices), І.Папуша (Women Leaders for Ukraine).
Панельна дискусія 1 «Стратегічне партнерство: спільні дії для відновлення України»: Т.Бережна, О.Апчел, С.Олійник, Н.Кушнерська, К.Рябіко.
Панельна дискусія 2 «Сила спільнот: взаємодія заради стійкого майбутнього»: Е.Лібанова, З.Литвин, С.Пролеєв, С.Матвієнко, С.Позняк, С.Мусаєва.
Панельна дискусія 3 «Точка опори: як внутрішня сила особистості змінює світ навколо»: І.Поперешнюк, Л.Літковська, Ш.Хмельницька, К.Осадча, Б.Марков, О.Оленицька.
Women’s Leadership TED-talks. Натхненні історії жіночої сили, взаємодії та підприємництва: А.Буткевич, Н.Морозова, О.Юзькова, Т.Гончар, О.Нікітіна, О.Сукманова, М.Пейкова, К.Камишна, І.Воловик, І.Гарцуєва, Н.Невядомська.
Інтерактивна сесія та обід за авторським меню Н.Самойленко «Формула стійкості: як відновлювати енергію через звички і баланс».
Аукціон для збору коштів для ЗСУ з К.Осадчою.
Презентація спільної картини «Взаємодія заради майбутнього»
Натхненний день з ведучими форуму Ю.Пивоваровим та О.Сухановим, Networking & Wine Reception.

Деталі програми та більше інформації шукайте на сайті та в соціальних мережах Women Leaders for Ukraine — міжнародної спільноти, заснованої у 2022 році, що об’єднує учасниць із різних галузей: бізнесу, громадського сектору, державного управління, науки, культури та інших сфер — з метою об’єднання та підтримки жінок-лідерок під час війни та в процесі відбудови України.

Елла Лібанова — одна з тих експертів, хто не боїться складних запитань і завжди готова дивитися у майбутнє крізь призму ясних, але часом незручних істин.

Академік НАН України, авторка унікальних методик вимірювання людського розвитку та архітекторка моделей, за якими живуть покоління українців, на BUSINESS THINKERS FORUM 2025 вона долучиться до дискусії про те, як лідерам у бізнесі визначати пріоритети у світі, що постійно змінюється.

📅 17 квітня | Київ + онлайн | kagroup.ua/btf

⚡ Які три головні ризики чекають на Україну у 2025 році?

◼️ На які ресурси та стратегії потрібно зробити ставку, щоб країна не лише вижила, а здійснила прорив у глобальній економіці?

◼️ Як ухвалювати рішення, коли правильних відповідей просто не існує?

◼️ Які навички потрібні лідерам, щоб бути ефективними у світі, де правила гри переписуються щодня?

Не пропустіть цю розмову з відомими експертами – глибоку, чесну та орієнтовану на конкретні рішення для майбутнього країни. Грайте на випередження

@KAGroup #KeepAhead #BTF2025 #бізнес

Елла Лібанова: Україна втратила 10 мільйонів людей. А діти ростуть у страху й ненависті

Академік Елла Лібанова виступила на Експертному форумі «Психічне здоров’я нації, реабілітація військових і цивільних під час війни», де представила шокуючі демографічні оцінки:
«Втрати населення України через війну — 10 мільйонів людей. Ми втратили чверть нації. І найбільше — молодь, жінок, дітей».

Особливу увагу Лібанова звернула на психологічний стан дітей, які зростають в умовах хронічного стресу, страху й ненависті:
«Дитина до 7 років каже батькові: “Я боюсь вмерти без тебе”. Це вже крик про допомогу. І ми ще не уявляємо, що коїться в їхніх головах».

У відео:
▪️ Як війна вплинула на структуру населення
▪️ Чому процес старіння населення значно прискорився
▪️ Що відчувають діти й мешканці прифронтових областей
▪️ Чому суспільство має діяти вже зараз — не тільки для ветеранів

ПОВЕРНЕННЯ УКРАЇНЦІВ ДОДОМУ. Конфлікт між тими, хто лишився, і тими, хто поїхав за кордон

В етері телеканалу SLAWA TV Елла Лібанова – директорка Інституту демографії та проблем якості життя

Треба ГОТУВАТИСЬ до приїзду мігрантів. Українці БОЯТЬСЯ повертатись навіть після війни? ЛІБАНОВА

Герантократія – основна проблема сучасного світу, так вважає американський філософ Френсіс Фукуяма. Мовляв, сорокарічні люди давно б домовились між собою, а ось такі як Дональд Трамп, як Володимир Путін, як Сі Цзіньпін хочуть силою ділити цей світ. Утім Путін скоро все одно помре, принаймні так вважає президент Володимир Зеленський. Щоправда, чекати на смерть Путіна, краще допомагаючи силам оборони України, та й взагалі поняття літнього віку теж змінилося. Наприклад, Всесвітня організація охорони здоров’я підняла планку молодості. Про це і не тільки говоримо з нашею гостею. В ефірі ютуб-каналу КШДУ Media – Елла Лібанова (директорка Інституту демографії). Інтерв’ю провів – Олексій Гомон.

Захищаючи Україну від російських агресорів на Авдіївському напрямку, героїчно загинув турботливий батько і вірний чоловік аспірантки другого курсу нашого Інституту пані Юлії Перегуди, командир взводу 110-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України Максим Олегович Перегуда. Шануємо пам’ять Героя, який ціною власного життя відстояв майбутнє для нас! Висловлюємо щирі співчуття пані Юлії, рідним та близьким! Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Вічна пам’ять і слава українському Воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас! Хай Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його душі!

26 листопада 2024 року в Інституті демографії та проблем якості життя НАН України відбувся мінітренінг на тему: «Академічна доброчесність – запорука якісної освіти та сталого розвитку».

Захід організовано у співпраці з ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» та був спрямований на здобувачів вищої освіти й співробітників Інституту. Метою мінітренінгу було підвищення рівня обізнаності про важливість академічної доброчесності та її вплив на якість освітнього процесу й стійкий розвиток суспільства.

Спікером заходу виступила Світлана Заєць, кандидат економічних наук, доцент, старший науковий співробітник ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», членкиня Наглядової ради Центру академічної етики та досконалості в освіті «Етос».

У межах мінітренінгу розглядалися такі ключові питання:

Основи академічної доброчесності та її впровадження у закладах вищої освіти.
Практичні аспекти забезпечення доброчесності у науковій та освітній діяльності.
Роль академічної доброчесності у формуванні якісної освіти та сталого розвитку.

Захід проходив у форматі онлайн на платформі ZOOM, що дало змогу охопити широку аудиторію учасників. Тренінг викликав жвавий інтерес, і його учасники активно обговорювали можливості впровадження академічної доброчесності у власній професійній діяльності.

Мінітренінг став важливим кроком на шляху до популяризації принципів доброчесності та підвищення якості освітнього середовища в Україні.

13 листопада 2024 р. за ініціативи Ради молодих вчених Інституту демографії та проблем якості життя НАН України було проведено вебінар: “Публікація у Scopus та Web of Science: Лайфхаки для аспірантів та молодих вчених, як підготувати та опублікувати статтю в авторитетному виданні”.
Запрошений спікер — автор понад 30 публікацій у Scopus та WoS, редактор журналу Scopus AUC Geographica (Acta Universitatis Carolinae Geographica) Олексій Гнатюк — поділився з учасниками секретами успішних публікацій в авторитетних виданнях.
На вебінарі було висвітлено такі ключові аспекти публікаційної діяльності:
1. Міжнародні наукометричні бази даних та міфи про них;
2. Авторитетні та хижацькі журнали: як розрізнити;
3. Різновиди наукових статей;
4. Основні вимоги до підготовки статті;
5. Процедурні питання в процесі публікації статті;
6. Поради на етапі роботи з редакцією журналу та рецензентами;
7. Промоція опублікованої статті;
8. Етичні та фінансові аспекти.
Серед учасників були представники Національної академії наук України, Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України, Інституту відновлювальної енергетики НАН України, Національної академії аграрних наук України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України, Національного університету водного господарства і природокористування, Національної академії внутрішніх справ, Державної служби статистики та інші. Безпосередню участь прийняли більше півсотні науковців, від здобувачів ступеня доктора філософії до поважних професорів.
Учасники залишилися задоволені вебінаром, зазначивши про цікавість та корисність поданої інформації. Організатори подякували присутнім за викладений матеріал та цікаву дискусію.
Рада молодих вчених Інституту демографії та проблем якості життя НАН України продовжить проводити подібні заходи аби надалі підтримувати інтерес і сприяти професійному розвитку наукової спільноти.

8 листопада для аспірантів 1 курсу навчання в рамках дисципліни «Методологія та організація наукових досліджень» відбулася гостьова лекція на тему «Організація наукового економічного дослідження», яку провів д.е.н., професор, професор кафедри психології та соціального забезпечення Державного університету «Житомирська політехніка» Дмитро Петрович Мельничук.
Під час лекції були обговорені ключові питання сутності та основних етапів організації економічних досліджень як особливого виду наукової діяльності. Зокрема, аспіранти ознайомилися з процесом визначення мети та завдань наукового економічного дослідження, а також важливістю формулювання чіткої робочої гіпотези. Розглянуто алгоритм формулювання проблеми економічного дослідження, а також визначення предмету та об’єкта дослідження.
Особливу увагу було приділено узгодженню мети та завдань дослідження відповідно до визначеної проблеми. Лектор також детально пояснив основи методики планування наукового дослідження та створення індивідуального плану дослідження, що є важливим етапом у реалізації наукового проекту.
Аспіранти мали можливість задати питання та отримати рекомендації щодо планування та організації власних досліджень, що сприяло поглибленому розумінню наукового процесу в економіці.

29 жовтня 2024 року відбулося чергове засідання Вченої ради Інституту, на якому були заслухані звіти аспірантів. Усі аспіранти представили результати проведеної роботи, а також виступили їхні наукові керівники. За результатами обговорення встановлено, що аспіранти дотримуються виконання індивідуальних графіків.
Під час засідання було обговорено поточні проблеми та труднощі, з якими стикаються аспіранти у своїй науковій діяльності, а також шляхи їх подолання. Члени Вченої ради надали корисні поради щодо вдосконалення методологічних підходів та підвищення якості досліджень.
Також члени Вченої ради висловили рекомендації щодо активізації роботи над публікаціями у фахових виданнях.

Демографиня назвала цифру українців, які виїхали до Росії через війну

За даними Верховного комісара з питань біженців в ЄС, у західних країнах зареєстровано близько шести мільйонів громадян України. Однак, із них 1 млн 200 тис українців можуть мешкати на території Росії.

Читати далі…

Депопуляція в Україні практично неминуча за будь-якого міграційного сценарію, – академік Лібанова

Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова представила стратегію демографічного розвитку та дала прогноз можливого скорочення населення України, пояснивши, як цього уникнути.

Читати далі…